лукашенко вперше за 3 роки війни покликав Зеленського на переговори: що приховує заява

Що сказав лукашенко

Як повідомляє Ukrainian Wall, олександр лукашенко виступив із несподіваною заявою щодо війни в Україні, яка триває вже понад три роки. За його словами, Білорусь не збирається вступати у війну, попри тісні союзницькі відносини з росією та участь у спільних військових навчаннях. «Білорусь не збирається вступати у війну з Україною. Війна буде тільки якщо наша територія зазнає агресії», — наголосив білоруський лідер під час робочої поїздки до одного з регіонів країни.

Передісторія: як Білорусь стала плацдармом для вторгнення

Попри запевнення про нейтралітет, саме з території Білорусі 24 лютого 2022 року розпочався один із головних напрямків повномасштабного вторгнення рф в Україну. Російські війська перетинали кордон у районах Гомеля, Мозиря, Бреста та інших населених пунктів, рухаючись на Київ через Чорнобильську зону. Крім того, з білоруських аеродромів — зокрема з Мачулищ, Барановичів та Лунінця — здійснювалися масовані ракетні удари по українських містах, а також вильоти бойової авіації. За даними української розвідки, на території Білорусі напередодні вторгнення було зосереджено близько 30 тисяч російських військовослужбовців із технікою та озброєнням. Попри пряме використання території країни для агресії, білоруська армія безпосередньої участі в наземних бойових діях не брала, хоча окремі підрозділи забезпечували логістику та охорону російських колон.

Як Україна реагувала на попередні заяви лукашенка

Це вже не перша спроба білоруського лідера дистанціюватися від війни на словах — подібні заяви лунають із певною періодичністю ще з весни 2022 року. У березні 2022 року лукашенко вже стверджував, що «білоруські військові не беруть участі» у війні, хоча саме тоді з території країни тривали найзапекліші обстріли. У жовтні 2022 року він заявляв про готовність до посередництва, а в лютому 2023-го — про те, що «Україна сама винна» в ескалації. Українська сторона щоразу реагувала стримано: в МЗС наголошували, що Білорусь фактично є співучасницею агресії, а будь-які «мирні ініціативи» лукашенка не можуть сприйматися серйозно, доки з її території тривають атаки. Президент Зеленський неодноразово зазначав, що режим у Мінську повністю втратив суб'єктність і самостійно не ухвалює жодних рішень.

Ціна залежності: як кремль тримає Білорусь на гачку

Заяви лукашенка неможливо аналізувати поза контекстом глибокої економічної та політичної залежності білоруського режиму від кремля. За даними Світового банку, росія забезпечує близько 90% білоруського імпорту енергоносіїв за пільговими цінами, а загальний обсяг російських кредитів Білорусі з 2020 року перевищив 10 мільярдів доларів. У листопаді 2021 року путін і лукашенко підписали декрет «Про основні напрями реалізації положень Договору про створення Союзної держави» — 28 галузевих програм, які фактично закріпили військово-політичну інтеграцію двох країн. Згідно з цими угодами, на території Білорусі діють спільні навчальні центри, а російські військові об'єкти отримали статус постійних. Економічна виживаність режиму на 60% залежить від російського ринку збуту та субсидій, що унеможливлює будь-який самостійний зовнішньополітичний курс Мінська.

Чому ця заява пролунала саме зараз

Нинішня заява лукашенка з'явилася не у вакуумі — вона вписується в ширший контекст дипломатичних маневрів кремля напередодні можливих переговорів щодо війни в Україні. Протягом останніх місяців активізувалися розмови про посередницькі майданчики, і Мінськ традиційно намагається позиціонувати себе як нейтральний майданчик, попри очевидну афілійованість із москвою. Крім того, всередині самої Білорусі зростає невдоволення через економічні наслідки санкцій, запроваджених проти рф і білоруських підприємств, що змушує лукашенка шукати шляхи демонстрації «миролюбності» перед власним населенням. Не варто виключати й того, що ця заява є частиною узгодженої з кремлем стратегії — створити ілюзію альтернативного голосу, який нібито закликає до діалогу, залишаючись у фарватері російської політики.

Готовність до зустрічі із Зеленським: реальність чи спектакль

Окремо лукашенко заявив про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, запевнивши, що готовий прибути «у будь-яку точку України чи Білорусі» для обговорення проблем. Ця пропозиція викликала неоднозначну реакцію не лише в Україні, а й серед міжнародних спостерігачів, оскільки лукашенко досі залишається одним із найближчих союзників путіна, а з території Білорусі на початку вторгнення завдавалися ракетні удари по українських містах. Крім того, саме через Мінськ проходили так звані «мирні переговори» у березні-квітні 2022 року, які згодом виявилися димовою завісою для перегрупування російських військ. Українська сторона наразі офіційно не коментувала цю пропозицію, однак досвід попередніх контактів із білоруським режимом дає підстави для глибокого скепсису щодо щирості подібних ініціатив.