П'ять років повномасштабної війни сформували в українців нову, раціональну модель споживання — без хаосу, але з чітким прагматизмом. UkrainianWall проаналізував свіжі дані досліджень Gradus та Deloitte Ukraine про те, як змінилися звички покупців.
84% бюджету — на базові потреби: що в кошику
За даними Deloitte Ukraine, 84% місячного доходу українців іде на товари та послуги першої необхідності — продукти, ліки, комунальні платежі. У Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56–59%. На дозвілля українці витрачають лише 1% бюджету — у 16–17 разів менше, ніж у Європі.
Водночас у «бажаному» сценарії самі українці хотіли б зменшити частку базових потреб до 46%, збільшити витрати на відпочинок до 19% і підняти рівень заощаджень та інвестицій до 19%. Реальність поки що далека від цих цифр.
АТБ — 247 млрд, Сільпо — 106 млрд: хто годує країну
Продуктовий ритейл залишається головним бенефіціаром споживчої моделі українців. АТБ із виторгом 247,35 млрд грн займає 38% серед топ-10 ритейлерів країни. Сільпо — 106 млрд грн. Разом ці дві мережі забезпечують базовий продуктовий доступ для більшості домогосподарств. Окремо виділяється мережа Аврора, яка зростає на 29,67% на рік — споживач дедалі частіше обирає формат «магазину біля дому».
Накопичувачі, гедоністи, раціональні: 4 типи споживачів
Дослідження компанії Gradus фіксує чітку поляризацію споживчої поведінки. 21% українців — накопичувачі: вони планують витрати наперед і формують запаси. 27% — раціональні оптимізатори, які контролюють бюджет без різких змін. 23% — імпульсивні гедоністи, що живуть «тут і зараз». Решта 29% просто тримають звичний рівень витрат.
«Ця картина говорить про зрілість суспільства, а не про розгубленість. Кожен обрав власну стратегію виживання», — зазначають у Gradus.
На чому економлять, а де не поступаються
Логіка економії в українців вибіркова. Найменше заощаджують на дитячих товарах, ліках, їжі для домашніх тварин та освіті. Найчастіше скорочують витрати на побутову хімію, одяг, взуття, косметику та парфумерію. Попри це, продажі декоративної косметики вже перевищили довоєнні показники — людина відмовляється від великих покупок, але тримається за маленькі задоволення.
Показово зростає офлайн-складова: купівля продуктів харчування у фізичних магазинах зросла до 76% (проти 72% роком раніше), ліків — до 63% (було 59%).
TikTok, відгуки та штучний інтелект: цифровий покупець
Онлайн-сегмент розширюється там, де є простір для вибору: електроніка, косметика, одяг. Головним фактором ухвалення рішення про покупку залишаються відгуки інших користувачів — їх відзначають 34% опитаних. Для 19% українців основною платформою для відкриття нових товарів став TikTok. 27% українців у 2025 році використовували ШІ-інструменти для роботи чи навчання — на 11 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше.
62% уникають брендів рф, 88% донатять на ЗСУ
Споживча поведінка набула виразного ціннісного виміру. 62% українців свідомо уникають брендів, пов'язаних із ринком країни-агресора. 52% вважають, що компанії мають підтримувати ЗСУ. 27% готові платити більше за продукцію соціально відповідального ритейлера. 88% українців донатять на допомогу армії або постраждалим, а середня сума внеску становить 209 грн.
Раніше UkrainianWall писав: пшениця на біржах — $6,95, дворічний максимум: удари рф по портах Одеси піднімуть ціни на хліб.
Ми вже повідомляли: оптовий дизель стрибнув на 5 грн за добу: мережі АЗС почали підвищувати ціни.
Більше за темою: яйця −27,8%, хліб +6% до кінця літа: Держстат показав свіжі ціни на продукти.
