В умовах війни, нестабільної економіки та змін у законодавстві українці стикаються з новими загрозами — зокрема, з ризиком втратити власну нерухомість.

Причому цей ризик не теоретичний: юридична практика показує, що у 2025 році такі випадки стали цілком реальними. Втратити будинки чи квартири можуть як приватні особи, так і підприємства, найчастіше не з власної вини.

Докладніше про те, хто з українців може втратити право на нерухомість у 2025 році, повідомляє "Стіна", посилаючись на Новини.LIVE.

Сьогодні важливо розуміти, в яких випадках власність на нерухомість припиняється, що говорить про це закон і як можна убезпечити себе. Розберемо основні підстави, які призводять до втрати прав на квартири, будинки та інші об'єкти нерухомості.

Добровільна відмова від нерухомості: особисте рішення

Закон допускає можливість добровільно відмовитися від прав на нерухомість. Це може бути продаж, дарування, обмін або пряма відмова від власності.

Відповідно до Цивільного кодексу, така відмова можлива як щодо об'єктів, які не підлягають реєстрації, так і зареєстрованих (наприклад, будинків або квартир).

Для зареєстрованої нерухомості право власності припиняється з моменту внесення змін до Держреєстру.

Але якщо власник відмовляється від майна без передачі його іншій особі чи державі, воно вважається безхазяйним, що тягне за собою юридичну невизначеність.

Обмеження згідно із законом: якщо володіти заборонено

Деякі об'єкти нерухомості в Україні не можна володіти законом — особливо це стосується стратегічних об'єктів чи ділянок у прикордонній зоні. Іноземці, наприклад, можуть потрапити під обмеження.

Якщо обмеження набули чинності вже після придбання нерухомості, власнику надається термін відчуження. В іншому випадку:

  • майно може бути продано через суд,

  • виручені кошти повертаються колишньому власнику,

  • якщо продаж неможливий – будинки чи ділянки переходять державі з компенсацією.

Це особливо актуально у прифронтових регіонах, де ситуація може змінюватись щодня.

Знищення майна: юридичне припинення права

Якщо нерухомість була повністю знищена (наприклад, під час вибуху, пожежі, обстрілу), право власності припиняється. Але лише за умови офіційного визнання факту знищення та внесення змін до реєстру.

Навіть якщо будинок чи квартира фізично немає, компенсацію чи допомогу можна отримати лише після юридичної фіксації втрати.

Викуп та відчуження заради суспільних потреб

Закон дозволяє вилучати нерухомість для суспільних потреб: будівництво доріг, об'єктів інфраструктури чи оборонного значення.

Власнику гарантується компенсація вартості, а іноді — надання іншої квартири чи дільниці.

Реквізиція та конфіскація: коли забирає держава

Реквізиція застосовується за надзвичайних обставин — наприклад, при військовому стані. Держава тимчасово вилучає будинки чи інші об'єкти із компенсацією. Після завершення обставин майно має бути повернено.

Конфіскація — це вже санкція: наприклад, за держзраду чи інший злочин. Компенсації тут не передбачено. Таке рішення ухвалює лише суд.

Втрата через борги: ризики кредитів та аліментів

Часта причина втрати нерухомості – борги. Стягнення може стосуватися:

  • іпотечних боргів,

  • заборгованостей з аліментів,

  • рішень суду щодо відшкодування збитків.

Судове рішення може призвести до продажу квартири чи будинку з метою погашення боргу.

Спадкові питання та ліквідація юридичних осіб

Після смерті власника його нерухомість передається спадкоємцям. Якщо таких немає, майно стає виморочним і відходить державі.

Якщо ж власність належала юридичній особі, вона розподіляється у процесі ліквідації відповідно до статуту чи закону.

Раніше "Стіна" поінформувала, що податкова запроваджує нову систему перевірок.

Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що податкова анонсувала масштабну перевірку ФОПів у 2025 році.