У 2025 році в Україні планується впровадження масштабної пенсійної реформи, яка включатиме два ключові компоненти. Перший пов'язані з реформуванням солідарної системи, функціонуючої через Пенсійний фонд. Другий елемент – запровадження обов'язкових пенсійних накопичень.
Докладніше про те, що в Україні стартує нова пенсійна реформа, повідомляє Обозреватель.
Розмір внесків та очікувані виплати
Як пояснюють у Мінсоцполітики, рівень обов'язкових платежів не збільшиться, оскільки кошти буде перерозподілено з чинних податків — єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Співробітники також зможуть вносити додаткові добровільні внески.
Існує механізм автоматичної участі: якщо працівник не відмовиться від добровільного внеску у встановлений термін, він утримуватиметься автоматично.
Якщо співробітник відмовиться від цієї опції, починаючи з четвертого року реформи роботодавець також перестане робити додатковий внесок.
За поточних умов роботодавці сплачують 22% ЄСВ за кожного працівника.
Однак, якщо працівник відмовляється від участі у накопичувальній програмі, весь обсяг ЄСВ (22%) продовжує надходити виключно до солідарної системи.
Структура внесків першому етапі:
-
Перший рік: 1% (з ПДФО), 1% (з ЄСВ роботодавця), 1% (добровільний внесок).
-
Другий рік: 2% (з ПДФО), 2% (з ЄСВ), 2% (добровільний).
-
Третій та наступні роки: 3% (з ПДФО), 3% (з ЄСВ), 3% (добровільний).
Ключовий момент: починаючи з четвертого року, якщо працівник не робить добровільний внесок, 3% від ЄСВ знову прямують до солідарної системи.
Особливості добровільних внесків
Добровільний внесок утримується із зарплати автоматично, якщо працівник не напише заяви про відмову. Роботодавець зобов'язаний повідомляти працівників про поновлення утримань не менш як за два місяці. Якщо заява не подана, нарахування продовжуються у встановленому розмірі.
Ця схема застосовується у багатьох країнах, оскільки стимулює участь громадян у накопичувальній системі, не збільшуючи обов'язкове податкове навантаження.
Як це позначиться на доходах працівників
Припустимо, співробітник отримує середню зарплату 22 тис. грн і не відмовляється від добровільного внеску. Тоді:
-
Першого року він буде відраховувати додатково 220 грн щомісяця.
-
У другий рік – 440 грн.
-
У третій рік – 660 грн.
Мінсоцполітики прогнозує, що така система забезпечить збільшення пенсії на 15–20% середнього рівня заробітку. Наприклад, якщо людина отримувала середню зарплату протягом життя, вона зможе розраховувати на додаткові 3300–4400 грн до пенсії.
Проте реальний розмір виплат залежатиме від терміну накопичень, рівня інфляції та прибутковості пенсійних фондів.
Напрямок коштів та контроль за накопиченнями
Перші три роки всі накопичувальні внески надходитимуть до державного фонду, який поки що перебуває у процесі створення. З четвертого року громадяни матимуть змогу обирати приватні пенсійні фонди для розміщення своїх коштів.
В Україні вже працюють недержавні пенсійні фонди, якими користуються близько 900 тисяч. людина.
Середня прибутковість таких фондів за останні 20 років становила 17,1% річних, що дозволяє компенсувати інфляцію та адміністративні витрати. Однак поки що рано говорити про стабільність роботи накопичувальної системи.
Коли запрацює реформа
Запуск накопичувального рівня заплановано за рік після завершення військових дій. Проте економічна ситуація після війни залишається непередбачуваною, що може вплинути на остаточні параметри реформи та її ефективність у довгостроковій перспективі.
Раніше "Стіна" інформувала, українських пенсіонерів попередили про перевірки, через які можуть позбавити виплати.
Нагадуємо, що українцям планують запровадити "другу пенсію".