Національний мультипредметний тест у 2026 році складають понад 340 тисяч людей — на 42 тисячі більше, ніж торік. Як раніше повідомляв Ukrainian Wall, прем'єр-міністр Юлія Свириденко назвала це свідченням того, що молодь обирає Україну. Проте сама процедура тестування, її формат та організація викликають дедалі більше суперечок — від математики, яку не складає кожен сьомий, до 13-годинного марафону в укритті без води та їжі.

Формат, що не змінився з 2025 року

Структура НМТ-2026 повторює торішню. Учасники складають чотири предмети в один день: три обов'язкові — українську мову, математику та історію України — і один на вибір. Усе вкладається у два блоки по 120 хвилин із 20-хвилинною перервою. Основна сесія триває з 20 травня до 25 червня, додаткова — з 17 до 24 липня.

У Міністерстві освіти запевняють, що складність завдань відповідає програмі ЗНО і не зростатиме. Однак критики, зокрема радниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Віолетта Дворнікова, вказують на інше: чотири предмети поспіль — це надмірне навантаження навіть поза умовами війни, не кажучи вже про постійні повітряні тривоги.

Математика — головний фільтр для вступу

Найгостріша суперечка точиться довкола обов'язкового статусу математики. За підсумками НМТ-2025 тест не склали 14,1% учасників, із них 11,4% не подолали поріг саме з математики — це тисячі випускників, які втратили шанс вступати до вишів. Для порівняння: у 2022 році, коли формат був гнучкішим, НМТ склали 99% учасників.

Міністр освіти Оксен Лісовий публічно відкинув пропозиції зробити математику необов'язковою, а заклики до цього назвав «зловмисними міфами». Кабінет міністрів 8 червня попередив, що скасування обов'язкового статусу предмета матиме ширші наслідки для системи освіти, ніж проста зміна формату тесту. Заступник голови освітнього комітету Ради сформулював позицію так: слабкі результати — це привід посилювати викладання, а не прибирати іспит.

Критики ж наполягають, що високий відсоток провалів свідчить радше про недоліки механізму оцінювання, який відсіює абітурієнтів ще на старті вступу, ніж про рівень знань.

13 годин в укритті: що сталося на Одещині

Найгучніший інцидент цьогорічної сесії стався в Одеській області. Через повітряну тривогу учасники складали іспит майже 13 годин — процедура тривала з 09:00 до близько 22:00. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що така організація могла порушити права дітей і поставити під сумнів об'єктивність результатів.

Учасники розповіли про критичне виснаження та обмежений доступ до води й харчування. Лише згодом завдяки вчителям і батькам учням вдалося передати питну воду та їжу. Лубінець наголосив: останні блоки тестування діти виконували у стані крайньої втоми, що ставить під питання рівність умов для всіх. Учасникам запропонували додаткову сесію, однак чітких дат і гарантій, що ситуація не повториться, їм не надали. Омбудсмен назвав цей випадок провалом системи проведення НМТ в умовах війни.

Без апеляцій та з нерівними умовами

У 2026 році подати апеляцію на результат національного мультипредметного тесту неможливо — такої процедури просто не передбачено. На тлі одеського скандалу ця обставина лише посилює питання про справедливість оцінювання.

На нерівність умов вказує і місцева влада. Директорка департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян нагадала: у 2025 році частина випускників у Києві приходила на тестування після нічних обстрілів і годин в укриттях, що безпосередньо вплинуло на результати. Столиця запропонувала спростити допуск до додаткової сесії для тих, хто пережив обстріли напередодні іспиту, та краще інформувати учасників про можливість перенести тест. У КМДА переконані, що такі кроки зроблять оцінювання справедливішим.

Ризик відтоку молоді за кордон

Складність формату пов'язують із ширшою проблемою — міграцією абітурієнтів. За словами Дворнікової, страх не скласти тест підштовхує частину випускників обирати навчання за межами України. Окремий бар'єр виникає для тих, хто вже виїхав: підготуватися до чотирьох предметів одразу за кордоном, без доступу до українських вчителів і підручників, вдається не всім.

На думку критиків, це суперечить заявленому курсу влади на повернення українців додому — сам механізм вступу може діяти у протилежному напрямі. Поки системних змін не відбулося, основна сесія триває, а її підсумки визначатимуть долю вступу для десятків тисяч випускників.

Раніше Ukrainian Wall писав: школи оновлять не скрізь: кого торкнеться фінансування, а кого — ні.

Ми вже повідомляли: школи та садочки — не для всіх: кого не пустять за новою ініціативою Кабміну.