Як повідомляє Ukrainian Wall, прем'єр-міністерка Юлія Свириденко офіційно підтвердила підписання довгострокової угоди про постачання скрапленого природного газу (СПГ) через термінал у литовському порту Клайпеда. Цей крок має суттєво посилити енергетичну безпеку країни в умовах відмови від російського транзиту.
За словами Свириденко, новий маршрут дозволить отримувати паливо від виробників зі Сполучених Штатів та країн Близького Сходу. «Ми створюємо додатковий канал, який гарантуватиме стабільність постачання незалежно від геополітичної ситуації», — наголосила вона під час брифінгу.
НАК «Нафтогаз» уже має практичний досвід прийому СПГ-партій через Клайпедський термінал. Попередні тестові поставки підтвердили технічну спроможність маршруту: газ надходить до Литви, регазифікується на плавучому терміналі Independence, після чого транспортується через польсько-литовський газопровід GIPL далі в українському напрямку.
Чому Клайпеда: логістика та потужності
Клайпедський СПГ-термінал залишається ключовим енергетичним хабом Балтійського регіону. Його річна потужність становить до 4 млрд кубометрів газу, і Литва неодноразово заявляла про готовність нарощувати транзит для українських потреб. Угода з Україною відкриває можливість бронювання довгострокових слотів для прийому танкерів.
Експерти відзначають, що балтійський маршрут доповнює вже наявні канали постачання — через Польщу, Словаччину та Угорщину. Таким чином Україна поступово вибудовує багатовекторну систему, яка мінімізує залежність від одного джерела чи напрямку.
Контекст: енергетична незалежність
Після завершення транзитного контракту з росією на початку 2025 року Україна активно шукає альтернативні маршрути. Підземні сховища газу (ПСГ) залишаються заповненими, а диверсифікація джерел — пріоритетом енергетичної стратегії. Довгострокова угода щодо Клайпеди є ще одним підтвердженням того, що країна не повернеться до залежності від російського газу.