Що трапилося

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець офіційно виступив проти реформи, яка передбачає масове закриття малокомплектних шкіл у сільській місцевості. Як раніше писав Ukrainian Wall, реформа освіти, ініційована МОН, має на меті оптимізувати мережу навчальних закладів — проте, на думку омбудсмена, вона порушує конституційне право дітей на доступну освіту.

Чому школи закривають

Реформа передбачає, що школи з кількістю учнів менше певного порогу мають бути ліквідовані або об'єднані з більшими навчальними закладами. У МОН аргументують це економічною доцільністю: утримання малокомплектної школи коштує державі в рази дорожче з розрахунку на одного учня. Проте під загрозою опинилися сотні закладів у віддалених селах, де школа часто є єдиним соціальним центром громади.

За оцінками експертів, лише на Сумщині та Чернігівщині може бути закрито до 30% сільських шкіл. Для багатьох дітей це означатиме щоденну дорогу до сусіднього села за 15-20 кілометрів — за умови, що шкільний автобус узагалі є.

Три головні аргументи Лубінця

Омбудсмен наголосив, що реформа у нинішньому вигляді суперечить одразу кільком положенням українського законодавства. По-перше, вона порушує статтю 53 Конституції, яка гарантує кожному громадянинові доступність освіти. По-друге, діти з малозабезпечених родин опиняться в найбільш вразливому становищі — не кожна сім'я в селі має змогу щодня возити дитину до сусіднього населеного пункту.

По-третє, Лубінець звернув увагу на те, що закриття школи майже завжди означає повільну смерть села: молоді родини виїжджають, будинки порожніють, інфраструктура занепадає. «Школа — це не просто будівля з партами. Це серце громади», — наголосив омбудсмен.

Що кажуть у МОН і чи є компроміс

У Міністерстві освіти поки що офіційно не коментували заяву Лубінця, однак раніше посадовці наголошували, що реформа необхідна для підвищення якості освіти. За даними міжнародних досліджень, учні малокомплектних шкіл демонструють гірші результати через брак кваліфікованих педагогів та обмеженість ресурсів.

Водночас у парламенті вже зареєстровано кілька законопроєктів, які пропонують відтермінувати реформу для шкіл у гірських та прикордонних районах, а також запровадити додаткові компенсації для родин, чиїм дітям доведеться змінити навчальний заклад. Чи дослухається уряд до позиції омбудсмена — стане зрозуміло вже найближчими тижнями.