Як повідомляв Ukrainian Wall, тема доступності ліків залишається однією з найгостріших для українців. У травні 2025 року міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко під час робочої поїздки на Житомирщину особисто перевіряв, як працює програма реімбурсації та чому лікарі досі не отримують обіцяних зарплат. Але за лаштунками офіційних візитів ховається цифра, яка змушує хапатися за голову — українці переплачують за ліки до 350% порівняно з європейцями.
Масштаб проблеми: що кажуть цифри
За даними експертів фармацевтичного ринку, різниця у вартості одного й того самого препарату в українській аптеці та, скажімо, у польській чи словацькій може сягати 250–350%. Ідеться не про якісь рідкісні ліки — це стосується найпопулярніших позицій: від жарознижувальних до препаратів для лікування хронічних захворювань.
Для прикладу: упаковка поширеного антигістамінного препарату в Україні коштує 280–320 гривень, тоді як у Польщі — еквівалент 110–130 гривень. Різниця — майже втричі. І це при тому, що купівельна спроможність середнього українця в рази нижча.
Чому так відбувається: три ключові причини
Перша причина — багатоланкова система дистрибуції. Між виробником і кінцевим покупцем в Україні вишиковується ланцюжок із 4–6 посередників, кожен із яких закладає власну маржу. У Європі цей ланцюг зазвичай коротший — 2–3 ланки.
Друга причина — відсутність державного регулювання цін на більшість препаратів. На відміну від країн ЄС, де діють жорсткі механізми референтного ціноутворення, в Україні аптечні мережі фактично самі визначають націнку. Програма «Доступні ліки», яку адмініструє НСЗУ, охоплює лише обмежений перелік — близько 500 позицій, тоді як загальний аптечний асортимент налічує понад 12 тисяч найменувань.
Третя причина — монополізація аптечного ринку. Три найбільші аптечні мережі контролюють понад 60% роздрібного продажу ліків. Це дозволяє їм диктувати ціни без огляду на реальну купівельну спроможність населення.
Що кажуть у МОЗ і НСЗУ
У Міністерстві охорони здоров'я визнають проблему, але наголошують: програма реімбурсації поступово розширюється. З 1 липня 2025 року до переліку «Доступних ліків» додали ще 48 препаратів, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань і діабету II типу. Це означає, що пацієнти можуть отримати ці ліки безоплатно або з невеликою доплатою в аптеках, які уклали договір із НСЗУ.
Однак експерти застерігають: навіть із розширенням програми вона покриває менше 5% усього аптечного ринку. Решту 95% пацієнти купують за повну вартість — і саме тут ховається головна проблема.
Як пацієнту заощадити вже зараз
Фахівці радять кілька практичних кроків. Перше — завжди запитувати в лікаря про наявність дженериків (аналогів оригінального препарату з тією самою діючою речовиною). Вони можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Друге — перевіряти, чи входить потрібний препарат до програми «Доступні ліки» (зробити це можна через сайт НСЗУ або в застосунку «Дія»). Третє — порівнювати ціни в різних аптеках: розрив на один і той самий препарат може сягати 40–60%.
Поки держава шукає механізми системного зниження цін, українцям залишається покладатися на власну обізнаність і уважність. Як показує практика, навіть 10 хвилин, витрачених на порівняння цін у кількох аптеках, можуть зекономити від 150 до 500 гривень на одній покупці.
