НБУ готує обмеження на перекази по картках

Нацбанк до 18 серпня планує ухвалити рішення про обмеження p2p перекладів для фізосіб, - заявив глава НБУ.

Їх анонсували такі: не більше 30 операцій на місяць для одного рахунку та до 100 тисяч гривень.

Будівля Національного банку – не лише архітектурна перлина Києва, але й, без перебільшення, один з ключових центрів ухвалення доленосних економічних рішень в країні. Саме тут вирішується питання курсу валют, доступності кредитів, діяльності банків, страхових та небанківських фінансових компаній.

Сьогодні будівлю НБУ, як і весь урядовий квартал, оточив щільний кордон військових, а рішення, які ухвалюють у її стінах, вийшли далеко за межі встановленого Конституцією мандату. Адже регулятор долучається і до боротьби з незаконним гральним бізнесом, і до протидії мережам "дропів", і до відновлення енергетичної інфраструктури, і до перекриття бюджетної діри.

Розмір останньої – пів трильйона гривень, необхідних для фінансування війни до кінця поточного року. Гроші шукатимуть у кишенях платників податків. Проте проблему, над якою в уряді тижнями ламають голови, НБУ міг би розв’язати за лічені хвилини. Хоча і не робитиме цього.

"Я боюся простих рішень в наших дуже непростих умовах. Адже інколи є спокуса піти навпростець, щоб якнайширше досягнути бажаного. Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?", – пояснює голова Нацбанку Андрій Пишний.

На його каденцію в НБУ, яка почалася вже під час великої війни, випало чимало складних викликів. Один з них – скасувати політику фіксованого курсу долара, зберігши при цьому привабливість гривні для заощаджень. І хоча національна валюта за останні 10 місяців девальвувала на понад 12%, Пишний вважає, що зі своїм завданням впорався.

Однак, крім макроекономічних викликів, голові Нацбанку доводиться мати справу зі "слоном в кімнаті" всередині очолюваного ним відомства.

Про обмеження на перекази, незаконний гемблінг та Рожкову

— Пішов вже третій місяць з того часу, як НБУ анонсував обмеження на p2p-перекази для фізичних осіб. Коли запровадите ці обмеження і чи варто на них взагалі очікувати?

— Анонсувавши ці зміни, ми викликали просто шквал критики і нерозуміння у свій бік.

Ми комунікували проблематику цих "дропів" не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили.

Тиждень тому я звернув увагу на два повідомлення: у першому випадку податкова служба побачила за рахунком чоловіка операції на 9 мільйонів гривень і, відповідно, донарахувала йому близько 2 мільйонів гривень податків. У другому – донарахували жінці близько 500 тисяч гривень.

Крім податкових зобов'язань, такі громадяни стають співучасниками злочинів, у яких використовуються їхні рахунки, зокрема щодо легалізації коштів, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків та руйнують свою транзакційну історію на довгі роки наперед. Це і є та реальна небезпека, у яку потрапляють громадяни, які свідомо передають свої персональні дані та рахунки для використання у нелегальних операціях.

Частину часу ми присвятили комунікації з волонтерським середовищем. Ми провели з волонтерами кілька зустрічей, зібрали зворотний зв'язок. Показали, як дизайн запланованого рішення дасть можливість банкам врахувати потреби волонтерів, та дали відповіді на запитання. Градус обговорення знизився. Це означає, що ми органічно підходимо до ухвалення того рішення, яке Національний банк комунікував.

Так чи інакше, для створення додаткових інструментів для більш ефективної боротьби зі схемами "дропів" потрібні також зміни до законодавства. Отже, нам потрібно йти у парламент. Там ми повинні бути готовими до відповідного рішення та дискусії.

Те, що "дропи" є бідою для державного бюджету – це факт. Думаю, що це дуже матеріальні суми, які можна спрямувати до бюджету, якщо будемо наполегливими та успішними у цьому питанні.

Так ми робили з гральним бізнесом. Коли почали системно займатися питанням його детінізації і спонукали працювати легально – за рік податкові надходження зросли в 10,5 рази.

— То все ж таки, коли варто очікувати зміни стосовно p2p-переказів?

— Я думаю, що зараз ми фіналізуємо остаточне рішення, а наступний тиждень (йдеться про тиждень з 12 по 18 серпня – ЕП) будемо розглядати його на правлінні.

— Напередодні НБУ на виконання рішення РНБО заборонив ломбардам приймати в заставу за кредитами фізичних осіб дрони, тепловізори та інші подібні товари подвійного використання. Вам відомо, скільки такого майна могло опинитися у ломбардах і що з ним відбувається зараз?

— Ні, ми таку інформацію не збираємо. Нещодавно зробили відповідні запити для аналізу роботи ломбардів і навіть ухвалили два рішення щодо застосування заходів впливу до окремих учасників ринку, пов'язаних якраз із цією тематикою.

Ця тема напряму пов'язана з впровадження концепції відповідального кредитування, яку минулого року нам вдалося провести через парламент та отримати відповідний законопроєкт, який повертає в цивілізовані рамки ринок кеш-кредитів. Він прибирає фундаментальні причини створення фінансового соціального рабства, яке виникало, бо швидкі кредити надавались під десятки тисяч відсотків річних. Вже найближчим часом цей закон запрацює в повному обсязі.

Раніше на цьому ринку було "дике поле". За рахунок цих кеш-кредитів забезпечувався мільярдний потік готівки в бік незаконного гемблінгу. 70% усіх кредитів з найвищими ставками надавались о четвертій-п’ятій годині ранку, час прийняття рішення про надання кредиту – пара хвилин… Жодного аналізу. Людину хапали той момент, коли лудоманія була на піку.

Зараз ми розуміємо, що є проблематика ломбардів, є проблематика військового спорядження, і також налаштовані зробити так, щоб і в цій частині ринку було запроваджене відповідальне регулювання.

— Нацбанк ставить високі вимоги до корпоративного управління у банках. У вас також є наглядова рада – Рада НБУ. І вона працює не у повному обсязі: тривалий час немає повноцінного голови, а також залишається три вакантних посади (з 9-ти членів). Що заважає остаточно сформувати Раду та обрати голову?

— Питання доукомплектування Ради варто переадресувати тим, до чиїх повноважень відноситься відповідне номінування членів Ради НБУ. Голова НБУ точно не входить до цього переліку.

Щодо обрання голови Ради, то тут немає консенсусу, зокрема через те, що вона досі недоукомплектована. Як один з членів Ради, я вважаю, що оптимально розглядати питання про обрання керівного складу вже з урахуванням тих кадрових рішень, які можуть бути ухвалені по доукомплектуванню складу. Наразі жодних таких дискусій, принаймні за моєї участі, не відбувається.

Однак важливо сказати, що Рада Нацбанку функціонує, вона повноважна.

— Верховний суд зобов'язав вашу першу заступницю Катерину Рожкова та низку інших екстопменеджерів "Платинум банку" компенсувати державі 1,5 мільярда гривень збитків, завданих під час виведення цього банку з ринку.

На вашу думку, чи може людина, яку суд визнав винною у доведенні банку до банкрутства, бути першим заступником голови банківського регулятора?

— Це питання, наче той "слон в кімнаті", не буду вдавати, що воно мене не турбує. Відповідь на нього треба розглядати у двох площинах. По-перше, в юридичній. З юридичної точки зору, мої дії як Голови НБУ чітко визначені законодавством про Національний банк і іншими нормативними актами. Статус, який ми наразі маємо, повність відповідає букві закону.

Але крім букви закону, є ще дух закону. Тож, друга площина – етична. Мораль і право – головні регулятори поведінки людей. Співвідношення між ними складне і в значній мірі визначається особистим розумінням меж етичної поведінки конкретної людини…

— Вам не здається, що тут можуть виникнути певні конфлікти інтересів. Наприклад, на рівні Ради фінансової стабільності, до складу якої входить Фонд гарантування, який і виграв суд проти Катерини Вікторівни?

— У цій частині я, як безпосередній керівник відповідного члена правління, повинен реагувати, оскільки отримав відповідне повідомлення про конфлікт інтересів. Наразі питання досліджено і вжито необхідних заходів, щоб ця проблема жодним чином не впливала ні на якість, ні на регламент проведення відповідних засідань та рішення, які ухвалюються. Юридична площина питання повністю врегульована.

— Підстав відреагувати на дану ситуацію якось інакше, аніж ви відреагували зараз, у вас немає?

— Я відреагував так, як це визначено і вимогами закону "Про Національний банк" і "Про запобігання корупції", який регулює ту частину, яка стосується конфлікту інтересів. Ми налаштовані дотриматись чинного законодавства.

— Який вихід з цієї ситуації, на вашу думку, є оптимальним?

— Дозвольте мені залишити це питання без коментарів. Оптимальним є вихід, який вписується у параметри чинного законодавства.

— Чи ухвалювало правління Національного банку або якийсь інший орган НБУ, рішення про те, аби виплачувати заробітну плату Катерині Рожковій у готівковій формі?

— Ні. (задумується)

Кожен співробітник обирає ту форму виплати, яку вважає для себе оптимальною. Хтось обирає зарахування на карту, хтось – готівкою через касу. Це персональне рішення кожного. Правління Національного банку до цього не залучене.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що банкіри попередили українців, щоб ті запаслися готівкою - має вистачати щонайменше на тиждень.

Також ми писали про те, що українські пенсіонери можуть уникнути обов'язкової ідентифікації і при цьому не втратити свої виплати.

Нагадуємо, що покарання за ухилення від мобілізації передбачають також заборону на перереєстрацію транспортних засобів.