Як повідомляв UkrainianWall, із 5 серпня 2026 року в країнах Європейського Союзу набули чинності нові правила надання тимчасового захисту для українських чоловіків. Відтепер військовозобов'язані віком 23–60 років мають підтвердити законність виїзду з України, інакше — захист не нададуть.

Як пише DW, Німеччина пішла далі: чоловіків цієї вікової категорії, які не мають звільнення від військової служби та перебувають на території ФРН нелегально, депортуватимуть до України. Ідеться про тих, хто не зміг підтвердити ані право на автоматичний тимчасовий захист, ані підстави для отримання притулку.

Що сказав міністр внутрішніх справ Німеччини

Голова МВС ФРН Александер Добріндт ще в липні в інтерв'ю виданню Welt заявив: «Втеча від військового обов'язку не є підставою для надання притулку». Він підкреслив: якщо чоловік не має права ні на автоматичний тимчасовий захист, ні на отримання притулку, логічним наслідком стає обов'язок залишити ФРН та повернутися до України.

Раніше Добріндт підтримав ідею припинити автоматичне надання тимчасового захисту новоприбулим українським чоловікам. Свою позицію він пояснив різким зростанням кількості військовозобов'язаних, які прибувають до Німеччини. За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), станом на 30 травня в країні перебували 1 млн 349 тисяч воєнних мігрантів з України. Із них 365 тисяч — чоловіки віком від 18 до 63 років. Для порівняння: у березні 2025-го таких чоловіків було 298 тисяч — приріст на 67 тисяч осіб за трохи більше ніж рік.

Хто підпадає під нові обмеження

Правила стосуються українських чоловіків віком від 23 до 60 років, які звертаються за тимчасовим захистом після 5 серпня 2026 року. Зокрема:

  • чоловіки 23–25 років, які перебувають у резерві;
  • чоловіки 25–60 років, які належать до призовного віку.

Щоб отримати тимчасовий захист, заявник повинен підтвердити виконання військово-облікових обов'язків та законність виїзду з України. Основним підтвердженням може бути інформація з електронного військово-облікового документа — системи «Резерв+». Також доказом може слугувати відповідна відмітка української прикордонної служби в паспорті.

Як працює механізм на практиці

Чехія, яка приймає найбільше українських біженців на душу населення серед країн ЄС, уже відмовила у тимчасовому захисті кільком десяткам українських чоловіків лише за перший неповний тиждень дії нових правил. Представниця МВС Чехії Вероніка Воточкова повідомила, що причиною стало те, що заявники не змогли підтвердити виконання військових обов'язків перед Україною.

У Німеччині ситуація ще жорсткіша: якщо чеський підхід передбачає відмову в захисті новоприбулим, то німецька влада, за даними DW, готується до примусової депортації тих, хто вже перебуває в країні без законних підстав.

Які ще країни посилюють контроль

Польща також підтримала обмеження для військовозобов'язаних українців. Згідно з опитуванням, оприлюдненим 12 серпня, дві третини поляків підтримують депортацію українських чоловіків без офіційної роботи. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв'ю «Укрінформу» заявив, що питання повернення чоловіків мобілізаційного віку обговорюється в межах робочої групи обох країн, однак конкретні механізми поки не розкривають.

Що робити українцям, які вже перебувають у Німеччині

Нові правила насамперед стосуються нових заявників. Українські чоловіки, які отримали тимчасовий захист до 5 серпня 2026 року, не втрачають статус автоматично. Водночас німецький політолог Дітріх Тренгардт зазначає: чоловікам, які вже живуть у країнах ЄС, частіше доведеться пояснювати, чому вони за кордоном, чи працюють і чи отримують соціальну допомогу. Найбільша суспільна критика спрямована саме на тих, хто отримує соцвиплати.

Для тих, хто перебуває в Німеччині без законних підстав — із простроченими документами, без реєстрації тимчасового захисту або без підтвердженого права на перебування, — ризик депортації стає цілком реальним. За німецьким законодавством, примусове видворення може супроводжуватися забороною на в'їзд до Шенгенської зони строком до 10 років.

Раніше UkrainianWall писав: 113 млрд грн заборгували українці за комуналку: 830 тисяч проваджень у реєстрі боржників.