Центр протидії дезінформації при РНБО України зафіксував активізацію масштабної кампанії з поширення фейків у польському сегменті соцмереж. Як повідомляє UkrainianWall, метою цієї операції є дискредитація українців та дестабілізація українсько-польських відносин.
За даними ЦПД, кампанія реалізується через розгалужену мережу сторінок у Facebook та спеціально створених сайтів, які щоденно продукують резонансні фейкові новини. Сфабриковані матеріали стосуються як вигаданих злочинів, скоєних українцями на території Польщі, так і чутливих внутрішньополітичних питань країни.
Як працює мережа дезінформації
Фейкові сайти та Facebook-сторінки імітують вигляд польських новинних ресурсів, публікуючи вигадані історії з емоційними заголовками. Розрахунок робиться на те, що користувачі поширюватимуть ці матеріали, не перевіряючи першоджерело. Значна частина таких ресурсів зареєстрована через анонімні сервіси, що ускладнює встановлення кінцевих бенефіціарів кампанії.
Одним із майданчиків поширення фейків є сайт cafex.biz, який разом із пов'язаними Facebook-сторінками щодня публікує десятки сфабрикованих новин про українців. За спостереженнями аналітиків ЦПД, стилістика та методи поширення цих матеріалів вказують на скоординовану операцію впливу, спрямовану на польську аудиторію.
«Підпал у Зонбках» та інші вигадки
Серед останніх прикладів маніпуляцій — історія про нібито підпал житлового будинку в місті Зонбки, який начебто вчинило подружжя українців через конфлікт із сусідами. За версією фейкового повідомлення, українці спалили цілий житловий блок, залишивши без даху над головою десятки польських родин. Жодного підтвердження цієї історії в офіційних джерелах чи польських медіа немає — це повністю вигаданий сюжет.
ЦПД наголошує, що подібні вкиди мають на меті розпалити міжнаціональну ворожнечу між поляками та українцями, які через війну з росією тимчасово проживають у Польщі. Особливу тривогу викликає системність кампанії: фейки продукуються не хаотично, а за чітким графіком, з використанням професійних методів просування в соцмережах. Аналітики пов'язують цю активність із ширшою дезінформаційною стратегією рф, спрямованою на руйнування підтримки України серед країн-партнерів.
Як відрізнити фейк від реальної новини
Центр протидії дезінформації рекомендує перевіряти інформацію в офіційних польських джерелах, перш ніж поширювати емоційні новини про українців. Якщо «новина» викликає сильне обурення — це перша ознака того, що варто перевірити її достовірність. Звертайте увагу на адресу сайту: фейкові ресурси часто маскуються під відомі видання, додаючи зайві символи в URL. Також варто перевіряти, чи висвітлюють цю подію провідні польські медіа — якщо жодне авторитетне видання не пише про резонансний випадок, це майже гарантовано фейк.
Раніше UkrainianWall писав: ШІ-фейки в польських соцмережах і дипфейк на Сумщині: ЦПД — про нові атаки рф.
Ми вже повідомляли: Центр протидії дезінформації викрив постановочні відео рф із «топтанням польського прапора».
