російська пропаганда розгорнула масштабну інформаційну операцію, намагаючись переконати українців у нібито критичному дефіциті пального в Харкові та області. Як з'ясував UkrainianWall, для цього використовуються реальні удари по автозаправних станціях, фейкові відео з чергами та вигадані заяви про «знищення всіх АЗС».
Лише від початку 2026 року в Харківській області зафіксували 89 російських ударів по автозаправних станціях, із них 62 сталися після 1 травня. Такі дані навів начальник Головного управління Нацполіції в Харківській області Петро Токар. Саме цю реальну статистику ворожа пропаганда використовує як основу для перебільшень і відвертої брехні.
Як працює фейкова кампанія
російські та проросійські ресурси запустили одразу кілька дезінформаційних хвиль. 27 червня сайт NEWS.ru написав, що в Україні нібито «закінчуються АЗС». 1 липня Telegram-канал «Шепот Фронта» заявив, що всі заправки в Харківській, Дніпропетровській та Полтавській областях «будуть знищені», а працівниці АЗС відмовляються виходити на роботу. 3 липня канал «Шейх Тамир» поширив тезу про те, що українці «починають скуповувати бензин».
5 липня російський сайт InfoTut стверджував, що на трасі Дніпро — Харків «не залишилося жодної працюючої АЗС». Усі ці повідомлення не містили жодних конкретних назв, посилань або перевірюваних доказів.
Що відбувається насправді
російські війська справді посилили удари по АЗС у Харкові та області. 27 червня двічі атакували заправки в Дергачах — внаслідок повторного удару постраждали двоє людей. Були удари по АЗС у Харкові та Ізюмі. Проте жодного колапсу паливного ринку не сталося.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що ризику дефіциту пального для цивільного населення немає — обласна влада створила необхідні стратегічні резерви для критичної інфраструктури. Харківський міський голова Ігор Терехов 6 липня підтвердив: «Дефіциту бензину чи дизеля у Харкові немає. Пальне в місті є, АЗС працюють, а міська влада перебуває в комунікації з мережами заправок».
Безпекові обмеження — не дефіцит
Мережа WOG з 1 липня запровадила особливий режим роботи в низці областей, зокрема в Харківській: нічне закриття, вимкнення зовнішнього освітлення та призупинення відпуску пального під час повітряної тривоги. Це безпекові заходи, а не «заборона продажу бензину», як подавала російська пропаганда.
Директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн в ефірі телемарафону «Єдині новини» 14 липня зазначив: на початку липня відбулася окрема нарада за участю прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, де представники паливних компаній запевнили, що адаптуються до нових умов і не планують зупиняти роботу. «Попри важку ситуацію, компаніям вдалося певним чином адаптуватися», — сказав він.
Фейкові відео з «кілометровими чергами»
Окремий елемент інформаційної атаки — відео про нібито багатокілометрові черги на АЗС у Сумах, Харкові та Чернігові. Центр протидії дезінформації (ЦПД) повідомив: ці ролики сфальсифіковані. Відео, які видавали за черги на АЗС у Харкові та Чернігові, насправді вперше були оприлюднені ще в травні 2022 року і стосувалися Києва. Їх просто використовують повторно, змінюючи підпис і географію.
Чи варто чекати подорожчання
Сергій Куюн також прокоментував цінову ситуацію. Через напругу в Ормузькій протоці ринок може побачити корекцію цін, але не різкий стрибок. «Я не думаю, що буде якийсь великий зліт. Це, як завжди, буде відбуватися поступово», — сказав експерт. За його оцінкою, перше подорожчання може становити близько 2 гривень за літр, а загальний потенціал зростання — до 5 гривень.
«На відміну від березня, коли ми реально пережили ціновий шок, такого зараз не відбувається. Ціна зростає поступово», — наголосив Куюн.
Як не стати жертвою фейку
Щоб не потрапити на гачок російської дезінформації, варто дотримуватися кількох простих правил:
- не поширюйте повідомлення про «дефіцит» без посилання на офіційне джерело — сайт ОВА, ДСНС, поліції чи паливної мережі;
- перевіряйте відео з чергами: звертайте увагу на дату, місце зйомки та першоджерело;
- не довіряйте емоційним формулюванням на кшталт «усе знищено», «пального не буде», «терміново скуповуйте»;
- не створюйте штучний ажіотаж — якщо офіційні джерела не підтверджують дефіцит, значить його немає.
Мета російської пропаганди — посіяти паніку, створити штучний ажіотаж на АЗС і підірвати довіру до місцевої влади. Реальність же така: пальне є, АЗС працюють, а безпекові обмеження — це адаптація до воєнних умов, а не ознака колапсу.
Раніше UkrainianWall писав: рф наказала бити дронами по АЗС, вантажівках і маршрутках у прифронтових районах — ГУР.
