Як повідомляє Ukrainian Wall, 15 липня 2026 року за новоюліанським календарем Православної церкви України припадає на день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — правителя, який у 988 році охрестив Київську Русь. Відтоді ця дата стала не лише церковним святом, а й державним — Днем Хрещення Русі-України.
Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар у вересні 2023 року фіксовані церковні свята змістилися на 13 днів назад. День князя Володимира, який раніше відзначали 28 липня, тепер припадає на 15 липня. Саме тому частина вірян, які досі дотримуються старого стилю, святкуватимуть цю подію 28 липня — звідси й плутанина з двома датами.
Хто такий князь Володимир і чому його називають рівноапостольним
Володимир Святославич, відомий як Володимир Великий, був онуком княгині Ольги — першої християнки серед київських правителів. До хрещення він був язичником і мав кілька дружин, однак у 988 році прийняв християнство в Корсуні (Херсонесі), після чого охрестив увесь київський люд у водах Дніпра. Церква називає його рівноапостольним — тобто рівним за значенням до апостолів, які поширювали віру Христову.
Саме завдяки Володимирові Русь-Україна увійшла до кола християнських держав, отримала писемність, муроване будівництво, іконопис і церковне право. Невипадково його постать зображена на найбільшій купюрі національної валюти — 1000 гривень.
Народні традиції на день Володимира
У давнину день Володимира вважали одним із межових у календарі — він розділяв середину літа й початок підготовки до жнив. Наші предки обов'язково відвідували церкву, молилися за здоров'я родини та добрий урожай. У багатьох регіонах цього дня освячували воду в криницях і джерелах — на згадку про хрещення киян у Дніпрі.
На Київщині традиційно влаштовували хресний хід до пам'ятника князю Володимиру, а в храмах правили урочисті літургії. Після служби родини збиралися за святковим столом — оскільки посту немає, дозволені будь-які страви. Господині пекли пироги з ягодами, медом і сиром, а чоловіки традиційно вирушали на риболовлю — князь Володимир вважається покровителем рибалок.
Що не можна робити 15 липня
Церква не встановлює жорстких заборон на великі свята, однак народна традиція зберегла низку обмежень:
- Не можна сваритися, лихословити й бажати зла. День Хрещення Русі — це свято духовного єднання.
- Не варто займатися важкою фізичною працею — прати, прибирати, копати город, рубати дрова.
- Не рекомендується шити, вишивати, в'язати — вважалося, що нитка «заплутає долю».
- Не можна відмовляти в милостині — князь Володимир прославився щедрістю й допомогою нужденним.
- Не бажано позичати гроші — за повір'ям, разом із грішми з дому піде достаток.
Головне, на чому наголошує церква: цього дня варто відвідати храм, помолитися за Україну, її захисників і мир, а також провести час із рідними.
Які ще свята відзначають у липні за новим календарем
Липень 2026 року за календарем ПЦУ багатий на важливі дати. 11 липня віряни вшановували рівноапостольну княгиню Ольгу. 20 липня — день пророка Іллі, який у народі вважають поворотним пунктом літа. 25 липня — Успіння праведної Анни, матері Богородиці. А 27 липня — день великомученика і цілителя Пантелеймона. 31 липня — заговіння на Успенський піст, який розпочнеться 1 серпня.
Раніше Ukrainian Wall писав: не відмовляйте в допомозі 10 липня: церковне свято Антонія Печерського — заборони та прикмети.
Ми вже повідомляли: не починайте нових справ 9 липня: церковне свято Панкратія — заборони та прикмети.
Більше за темою: церковне свято 7 липня: Різдво Івана Хрестителя — головні заборони та прикмети дня.