Масштаби онлайн-шахрайства в Україні за останній рік вийшли на абсолютно новий рівень. Як повідомляв Ukrainian Wall, зловмисники більше не зламують банківські системи — вони зламують психіку. Використовуючи нейромережі, вони клонують голоси ваших близьких за лічені секунди, і жертва сама віддає все до копійки.
За даними правоохоронців, упродовж 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли 48 871 кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу — шахрайство. Національна поліція окремо зафіксувала 26,9 тисячі кіберзлочинів. І це лише ті випадки, де люди звернулися по допомогу. Реальна цифра, за оцінками фахівців, щонайменше вдвічі більша.
Як працює голосовий клон: три секунди — і ваш голос більше не ваш
Технологія вражає простотою. Шахраї беруть короткі аудіофрагменти з соціальних мереж — голосове повідомлення у Telegram, сторіз в Instagram, відео в TikTok — і завантажують їх у нейромережу. За 3–5 секунд зразка алгоритм генерує повноцінний голосовий клон, здатний вимовляти будь-які фрази з інтонацією та тембром реальної людини.
Далі — дзвінок. Жертва чує голос дитини, яка нібито потрапила в ДТП, або матері, що просить терміново переказати гроші. Для посилення ефекту аферисти навчилися інтегрувати динамічні цифрові маски у відеодзвінки — на екрані з'являється знайоме обличчя, яке через «поганий зв'язок» зникає одразу після переказу коштів.
За даними банківського сектору, 80% онлайн-шахрайств стають можливими через пряме маніпулювання людським фактором. Потерпілі добровільно передають зловмисникам CVV-коди, паролі з SMS та іншу конфіденційну інформацію, перебуваючи у стані штучно створеної паніки.
Війна як бізнес: фейкові волонтери, евакуація та Starlink
Окрему нішу зайняли схеми, що спекулюють на воєнній тематиці. Зловмисники створюють деталізовані підроблені профілі реальних військовослужбовців та волонтерів, спрямовуючи благодійні пожертви у власні кишені. Під час загострень на фронті з'являються пропозиції евакуаційного транспорту з гарячих точок — після передоплати «перевізник» зникає назавжди.
Шахрайський ринок миттєво реагує й на інфраструктурний дефіцит: збирають авансові платежі за продаж генераторів та терміналів Starlink, яких насправді не існує. Окремо діють схеми з фейковими виплатами — під виглядом «ЄПідтримки» чи допомоги від ООН людям надсилають фішингові посилання, де збирають повні банківські реквізити.
Географія злочинності концентрується у великих містах: найбільше випадків фіксується в Києві, а також у Дніпропетровській та Харківській областях. При цьому до суду доходить лише 18–21% справ — решта розсипається через брак доказів або неможливість ідентифікувати зловмисників, які часто працюють з-за кордону.
SIM-карта, Telegram і криптобіржі: інші інструменти злочинців
Окрім дипфейків, активно використовують дистанційний перевипуск SIM-карт. Заволодівши фінансовим номером телефону, зловмисник безперешкодно заходить у мобільний банкінг жертви. Після компрометації облікових записів у Telegram чи Viber запускають віялове розсилання всім контактам із проханням терміново позичити гроші.
Ще один вектор — пропозиції «легкого заробітку». Користувачів заманюють на сумнівні криптовалютні біржі або обіцяють стабільний дохід за виконання примітивних завдань, як-от вподобання під відеороликами. Підсумок завжди однаковий — втрата власних накопичень.
За даними аналітики банків, загальна кількість незаконних операцій із платіжними картками сягнула 256 тисяч випадків. І хоча показник знизився на 5% порівняно з 2024 роком, вектор уразливості остаточно змістився з технологічних недоліків банків на психологію користувачів.
