Як повідомляє Ukrainian Wall, у прифронтовому Херсоні білий автомобіль швидкої допомоги перестав бути просто рятувальним транспортом. Для російських ударних безпілотників це — пріоритетна мішень, за якою полюють цілеспрямовано.
Парамедик із 30-річним стажем Віталій Токарев розповів: за день одна бригада може зафіксувати над автівкою до десятка ворожих дронів. «Для них ми, як червона ганчірка для бика. Красива біла машина. Вони спеціально полюють за нами», — каже він.
Тактика подвійного удару: добити якомога більше
російські оператори дронів найчастіше застосовують тактику подвійного удару. Перший приліт пошкоджує об'єкт, а повторний удар завдають саме тоді, коли на місце прибуває швидка, аби надати допомогу постраждалим.
Старший фельдшер Микола Степанюк згадує випадок біля супермаркету: «Я надаю допомогу, а поруч уже літають "мавіки". Вони не стріляли одразу. Вони "рахували" нас, дивилися, скільки людей, чи є військові. Вони чекають, поки під'їде допомога, щоб добити якомога більше людей».
«Червоні зони» та знищена техніка
Головний фельдшер центру екстреної медичної допомоги Віталій Рудаков повідомив, що існують «червоні зони», куди бригади вже не ризикують заїжджати. Концентрація дронів там занадто висока — поїздка може перетворитися на самогубство.
«Дніпро — це лінія фронту. Артилерія, міномети, дрони. З початку року вже десять наших машин вийшли з ладу через атаки. А всього з початку війни пошкоджено понад 60 автівок», — зазначає Рудаков. Автомобілі швидкої виглядають як техніка з передової: всі в уламках, побиті, з вікнами, заклеєними армованим скотчем.
Критична нестача людей
Попри забезпеченість ліками та технікою, херсонська екстренка стикається з іншим викликом — критичною нестачею персоналу. Якщо до повномасштабного вторгнення на виклики виїжджали 25 бригад, то сьогодні їхня кількість скоротилася більш ніж удвічі: на зміну заступає від 7 до 10 екіпажів.
Схожа ситуація в міській дитячій лікарні. Заступник директора з медичної частини Станіслав Бумбу повідомив, що заклад пережив близько 20 обстрілів, сім із яких спричинили критичні руйнування. До війни в лікарні працювало близько 2000 співробітників, зараз — лише 470. Вузьких спеціалістів залишилося по одному на напрямок.
Коли медиків питають, чому вони досі не виїхали з прифронтового міста, Віталій Рудаков відповідає: «Давайте всі втечемо і будемо жити радісно. А хто тут буде жити? Тут мої рідні, тут старенькі, яким нікому навіть тиск поміряти. Ми не маємо права тікати».
Раніше Ukrainian Wall писав: на окупованій Херсонщині стався раптовий блекаут: кого торкнулося знеструмлення.
Більше за темою: сирський пояснив, чому на фронті неможливий великий наступ: що показала війна дронів.
