Білоруський диктатор Олександр Лукашенко десятиліттями перебував у власноруч створеній інформаційній бульбашці, де Захід зображували як одвічного ворога, що нібито готує напад на Білорусь. Однак останнім часом риторика Мінська почала помітно змінюватися. Як повідомляє Ukrainian Wall, причиною цього стало усвідомлення: Європа більше не обмежується заявами про загрози, а переходить до конкретних кроків із підготовки до масштабного конфлікту.
Таку думку в етері телеканалу Київ24 висловив білоруський громадський та політичний діяч Сергій Бульба. За його словами, у Мінську довгий час ігнорували реальні сигнали, вважаючи їх частиною західної пропаганди, але тепер ситуація змінилася кардинально.
Що саме побачили в Мінську
За словами Бульби, у Мінську нарешті помітили те, що ігнорували роками. Оборонні бюджети європейських країн стрімко зростають, на східному фланзі НАТО тривають масштабні військові навчання, а додаткові сили альянсу вже розгортаються ближче до білоруських кордонів. Списувати це на «пропаганду» більше не виходить — реальність надто очевидна.
Особливе занепокоєння в Мінську викликає той факт, що європейські держави дедалі частіше розглядають Білорусь не як окремого гравця, а як частину військової інфраструктури росії. Розміщення російської ядерної зброї на білоруській території, спільні військові навчання та фактична інтеграція збройних сил двох країн роблять Білорусь потенційною ціллю у разі ширшого конфлікту.
Як змінилася риторика Лукашенка
Бульба зазначає, що Лукашенко почав обережніше висловлюватися щодо Заходу. Якщо раніше з Мінська постійно лунали заяви про «агресивний блок НАТО» та «неминучий напад», то тепер тон став помітно стриманішим. Диктатор дедалі частіше говорить про необхідність «мирного врегулювання» та уникає прямих погроз на адресу європейських столиць.
На думку експерта, така трансформація пояснюється елементарним інстинктом самозбереження. Лукашенко розуміє: якщо конфлікт між НАТО та росією стане реальністю, Білорусь опиниться на передовій — і наслідки для його режиму будуть катастрофічними. Саме тому він намагається дистанціюватися від найагресивніших наративів кремля, зберігаючи при цьому видимість лояльності путіну.
Для України така зміна риторики є важливим сигналом. Хоча Лукашенко навряд чи відмовиться від військової співпраці з росією, його обережніші заяви можуть свідчити про те, що в Мінську починають прораховувати сценарії, в яких Білорусь не бере безпосередньої участі в бойових діях проти НАТО.
Раніше Ukrainian Wall писав: заводи Білорусі втягують у війну: Зеленський назвав, що постачають росії.
Ми вже повідомляли: Лукашенко набивається в посередники до Трампа: який страх штовхає диктатора.
Більше за темою: Лукашенко на межі: що страшніше — гнів путіна чи удар України.
