Як повідомляє Ukrainian Wall, на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка врятували 120 знакових фільмів після обстрілу. Колекцію кінострічок екстрено перемістили до бомбосховища, повідомили на самій кіностудії. Операція з порятунку тривала кілька годин одразу після того, як вибуховою хвилею вибило вікна в приміщеннях, де зберігалися плівкові оригінали.

До порятунку долучилися студенти Київського національного університету культури і мистецтв — майбутні режисери кіно й телебачення з майстерні Андрія Дончика. У кіностудії зазначили, що саме студенти були серед перших, хто поспішив на допомогу після атаки. Молоді кінематографісти вручну переносили важкі металеві коробки з плівкою до укриття, працюючи в умовах підвищеної небезпеки повторних ударів.

Що відомо про врятовану колекцію

Серед 120 врятованих стрічок — фільми, які становлять золотий фонд українського кінематографа. Кіностудія імені Довженка, заснована у 1927 році, за час свого існування створила понад 1000 художніх фільмів, частина з яких увійшла до світової кіноспадщини. Плівкові оригінали багатьох із них не мають цифрових копій, тож їхня втрата була б невідновною. Як пояснили в адміністрації студії, пріоритет надавався стрічкам на легкозаймистій нітратній основі — вони найбільш уразливі до пожеж і потребують негайного порятунку в екстрених умовах.

Хоча повний перелік врятованих стрічок наразі не розголошують, відомо, що до колекції входять фільми, які десятиліттями формували обличчя українського кіно. Серед них, зокрема, шедевр Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (1964), відзначений понад сотнею міжнародних нагород, стрічка Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), удостоєна Золотої медалі Московського кінофестивалю, а також культова комедія Віктора Іванова «За двома зайцями» (1961), яку знають і цитують покоління глядачів. Саме на цій студії Олександр Довженко створив епохальну «Землю» (1930) — фільм, що увійшов до списку 12 найкращих стрічок усіх часів і народів за версією ЮНЕСКО.

Кіностудія імені Довженка за майже столітню історію стала колискою українського поетичного кіно — унікального напряму, який здобув світове визнання завдяки роботам Іллєнка, Осики, Миколайчука. Тут народжувалися фільми, що формували національну ідентичність: «Камінний хрест» Леоніда Осики (1968), «Пропала грамота» Бориса Івченка (1972), «Вавилон XX» Івана Миколайчука (1979). Кожна з цих стрічок існує в обмеженій кількості плівкових копій, і втрата хоча б однієї означала б непоправний збиток для культурної пам'яті України.

Атака 15 червня: що було знищено

російська атака 15 червня завдала серйозної шкоди кіностудії. Як писав Ukrainian Wall, унаслідок обстрілу було знищено найбільшу й найстарішу костюмну колекцію України — понад 100 тисяч одиниць. Це костюми, створені для зйомок упродовж десятиліть, частина з яких мала статус музейних експонатів. Вибуховою хвилею також пошкодило адміністративний корпус і виробничі павільйони.

Пізніше генеральний директор кіностудії Андрій Дончик заявив, що частина костюмної колекції все ж уціліла — її зберігали в окремому приміщенні, яке не зазнало прямих влучань. За його словами, адміністрація студії ще з перших місяців повномасштабного вторгнення розробила план екстреної евакуації найцінніших артефактів, що й дозволило оперативно відреагувати на надзвичайну ситуацію. Дончик також підкреслив, що студія потребує негайної допомоги для відновлення пошкоджених приміщень, адже значна частина виробничих потужностей наразі непридатна для роботи.

Сам Андрій Дончик — відомий український режисер, чиї студенти й стали рятівниками кіноплівок під час останньої операції з порятунку спадщини. Його майстерня на базі КНУКіМ уже не вперше долучається до волонтерських ініціатив, пов'язаних із захистом культурної спадщини під час війни. До слова, сам Дончик свого часу зняв на кіностудії імені Довженка стрічки «Кисневий голод» (1992) та «Украдене щастя» (2004), тож добре знає цінність студійних архівів ізсередини.

Реакція кіноспільноти та плани на майбутнє

У Державному агентстві України з питань кіно оперативно відреагували на ситуацію, закликавши міжнародні кіноінституції долучитися до порятунку української кіноспадщини. Представники Держкіно наголосили, що плівкові оригінали потребують термінового оцифрування, оскільки в умовах війни ризик їхнього знищення зростає щодня. Українська кіноакадемія також висловила солідарність із колективом студії, назвавши порятунок плівок «актом культурного спротиву, що не менш важливий за військовий».

Наразі керівництво студії разом із Держкіно опрацьовує план першочергового оцифрування врятованих стрічок. Пріоритет надаватиметься фільмам на нітратній основі, які з часом здатні до самозаймання і потребують особливих умов зберігання. За попередньою інформацією, до фінансування проєкту можуть долучитися європейські кіноархіви, зокрема Французька сінематека та Німецький кіноінститут, які вже висловили готовність надати технічну допомогу для порятунку української кіноплівки.

Раніше Ukrainian Wall писав: не всі костюми кіностудії Довженка знищено: де зберігалися вцілілі.

Ми вже повідомляли: росія знищила безцінну колекцію кіностудії Довженка: що в ній зберігалося.

Більше за темою: прильоти по Лаврі та кіностудії Довженка: Томенко розкрив криваву правду про російське мародерство.