Як повідомляв Ukrainian Wall, президент США Дональд Трамп на саміті G7 у французькому Евіані оголосив зміну зовнішньополітичного фокусу: після досягнення попередньої угоди з Іраном він має намір зосередити зусилля на завершенні війни в Україні. Угода з Тегераном, яку в Білому домі називають «проривною», передбачає обмеження іранської ядерної програми в обмін на часткове зняття санкцій. Заява пролунала на тлі запланованої зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським на полях саміту, де українська сторона розраховує отримати чіткі гарантії щодо подальшої військової підтримки.

Зміна пріоритету Вашингтона не є несподіваною — останні місяці адміністрація Трампа неодноразово давала зрозуміти, що прагне дипломатичного врегулювання. Однак форма, в якій це відбуватиметься, викликає занепокоєння в Києві. Попередні спроби Білого дому виступити посередником зводилися до паралельного тиску на обидві сторони, що де-факто грало на руку кремлю. Українські дипломати наголошують: симетричний підхід до агресора та жертви агресії лише заохочує москву до нових вимог.

Без тиску на путіна переговори — фікція

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик вважає, що без реального тиску на кремль жодні переговори не стануть справжніми. «Без тиску на путіна жодні переговори не стануть реальними, а мирний процес знову зведеться до ультиматумів Україні», — зазначив експерт. Він нагадав, що попередні раунди дипломатичних консультацій у 2025 році завершилися безрезультатно саме через небажання Вашингтона застосовувати важелі впливу на москву.

За його словами, попередній підхід адміністрації США фактично зводився до нав'язування Києву російських умов. Москва отримувала простір для маневру, тоді як Україну ставили перед вибором: або погоджуватися на невигідні умови, або виглядати «неконструктивною». Така тактика вже дала кремлю змогу затягувати переговорний процес, одночасно продовжуючи бойові дії на сході. Дубовик переконаний: без жорстких санкційних і військово-політичних важелів з боку США будь-який діалог із путіним залишатиметься імітацією.

Чого Київ не повинен віддавати

Дубовик наголошує: Україна не має поступатися своїми позиціями чи територіями лише через бажання Москви або Білого дому. Попередній досвід мирних ініціатив — від Мінських угод до Стамбульського раунду 2022 року — показав, що поступки без гарантій безпеки ведуть не до миру, а до нової ескалації. Аналітик нагадав, що рф щоразу використовувала паузи для переозброєння та підготовки нових наступальних операцій.

На полях G7 обговорюються не лише питання військової підтримки, а й нові дипломатичні підходи. Трамп раніше заявляв, що не заперечує проти прямих перемовин України та рф, що відображає поточне бачення Вашингтоном переговорного треку. Однак ключове питання — чи супроводжуватиметься це реальним тиском на кремль, чи знову зведеться до спроби схилити до поступок саме Київ. Європейські партнери, зокрема Франція та Німеччина, на полях саміту висловили обережний оптимізм щодо активізації американської дипломатії, проте наголосили на необхідності збереження військової допомоги Україні паралельно з переговорним треком.

Як повідомляло агентство Reuters, заява Трампа пролунала в момент, коли тема дипломатичного врегулювання знову повертається до центру міжнародного порядку денного. Українська сторона наполягає: будь-які домовленості мають передбачати дієві гарантії безпеки, а не лише припинення вогню на умовах агресора. За інформацією дипломатичних джерел, серед можливих форматів гарантій розглядаються двосторонні безпекові угоди з ключовими країнами НАТО, розширення програм військової підготовки та довгострокові зобов'язання щодо постачання озброєнь.

Раніше Ukrainian Wall писав: після атаки на Лавру: ЄС відкрив переговори, G7 готує санкції — кого це торкнеться.

Більше за темою: війна старить українців на роки вперед: кого це торкнеться найбільше.