Як повідомляє Ukrainian Wall, про зміну балансу сил у трикутнику США–Україна–Європа в етері телеканалу Київ24 розповів директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.
За словами експерта, Вашингтон фактично припинив надавати Україні безоплатну військову допомогу. Натомість американська зброя тепер продається, а рахунки оплачують європейські партнери Києва.
Для порівняння: у 2023–2024 роках Сполучені Штати передали Україні військової допомоги на суму понад 60 мільярдів доларів, причому левова частка надходила через механізм Presidential Drawdown Authority — тобто безоплатно, безпосередньо зі складів Пентагону. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому цей канал фактично перекрили: нових пакетів за безоплатною процедурою більше не ухвалюють. Уцілілі поставки — це залишки раніше схвалених програм, і навіть вони йдуть із затримками та політичними умовами. Європейські союзники швидко зреагували на цей вакуум, узявши на себе не лише пряме фінансування українського бюджету, а й замовлення на виробництво американської зброї для ЗСУ.
Європа закриває розвідувальні потреби
Ще один важіль, який США активно використовували для тиску — розвідувальні дані. Але й тут ситуація змінилася. Леонов зазначив, що європейські країни поступово беруть на себе забезпечення України необхідною розвідувальною інформацією, тому погрози Вашингтона припинити обмін даними вже не мають такого ефекту, як раніше.
Франція, зокрема, надає Україні знімки з військових супутників CSO та Pléiades, які за роздільною здатністю наближаються до американських аналогів. Британська розвідка GCHQ ділиться даними радіоперехоплення, а німецька BND розгорнула окремий аналітичний хаб, орієнтований винятково на український театр бойових дій. Крім того, Європейський супутниковий центр SatCen координує потоки супутникової інформації одразу від кількох країн-членів ЄС, формуючи спільний розвідувальний продукт для Києва. У сукупності ці спроможності здатні забезпечити базовий рівень ситуаційної обізнаності, навіть якщо Вашингтон спробує обмежити доступ до власних даних.
Трамп чує жорсткішу риторику
Олександр Леонов також звернув увагу на зміну тону в спілкуванні європейських лідерів із президентом США Дональдом Трампом. На його думку, європейці дедалі частіше діють самостійно й дозволяють собі значно жорсткіші заяви на адресу Вашингтона, ніж це було ще рік тому.
Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон під час останнього саміту в Парижі прямо заявив, що Європа більше не питатиме дозволу у Вашингтона, коли йдеться про безпеку східного флангу НАТО. Британський прем'єр Кір Стармер у телефонній розмові з Трампом наполіг на тому, що скорочення підтримки Києва призведе до прямого зіткнення НАТО з росією — і це буде відповідальність Білого дому. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, у свою чергу, публічно розкритикував ідею «швидкого миру» через поступки кремлю, назвавши такий підхід небезпечним прецедентом для всієї системи міжнародного права. Навіть традиційно обережна Варшава почала дозволяти собі ремарки про те, що безпека Центральної Європи не може залежати від зміни настроїв одного політика у Вашингтоні.
Фактично, на думку експерта, адміністрація США опинилася в ситуації, коли традиційні інструменти впливу — гроші, зброя та інформація — більше не дають бажаного результату. А Європа, яка раніше виступала молодшим партнером, дедалі впевненіше перебирає лідерство в питаннях підтримки України.
За даними Кільського інституту світової економіки, загальний обсяг допомоги Україні з боку європейських країн та інституцій ЄС уже перевищив 140 мільярдів євро — і значна частина цих коштів осідає в американському військово-промисловому комплексі. Німеччина замовила для ЗСУ системи Patriot, боєприпаси до HIMARS та артилерійські снаряди на суму понад 10 мільярдів доларів безпосередньо у виробників США. Британія профінансувала контракти на ракети AMRAAM і протитанкові комплекси Javelin, а Данія спрямувала сотні мільйонів євро на закупівлю американських дронів-камікадзе Switchblade. Для американських оборонних корпорацій це означає гарантоване завантаження виробничих ліній на роки вперед — і саме цей аргумент, на думку Леонова, поступово позбавляє адміністрацію Трампа бажання шантажувати Київ припиненням постачань.
Раніше Ukrainian Wall писав: польща зупинила міг-29: яку технологію україна має віддати, щоб отримати літаки.
