Повномасштабна війна докорінно змінила психоемоційний стан українців. Як писав Ukrainian Wall, навантаження на психіатричну систему країни зростає з кожним роком бойових дій. Аналітики моніторингового порталу «Слово і діло» дослідили медичну статистику, порівнявши показники 2020 року (до великого вторгнення) та 2025 року — четвертого року війни.
Результати виявилися тривожними. За даними Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ, протягом 2025 року стаціонарну допомогу в психіатричних лікарнях отримали понад 347 тисяч громадян. Це в 1,3 раза більше, ніж у мирному 2020 році, коли госпіталізували 260,8 тисячі пацієнтів. Водночас амбулаторне лікування скоротилося: якщо 2020 року його почали отримувати 627,1 тисячі осіб, то 2025-го — 540,1 тисячі, що приблизно на 87 тисяч менше.
Тривожна трійка: що найчастіше діагностували у 2025 році
Серед амбулаторних пацієнтів перше місце традиційно посіли розлади через вживання психоактивних речовин — алкогольна та наркотична залежність. Таких пацієнтів налічувалося 158,8 тисячі. На другому місці — органічні порушення психіки, спричинені травмами, судинними катастрофами чи пухлинами головного мозку. Ця група поповнилася зокрема через бойові контузії та поранення.
Проте головною зміною воєнного часу став стрімкий ривок на третє місце невротичних і пов'язаних зі стресом розладів — неврозів, тривожних станів, панічних атак. У 2020 році ця група навіть не входила до трійки лідерів. Серед госпіталізованих картина схожа: найбільше пацієнтів потрапило до лікарень із залежностями, фізичними ураженнями мозку та важкими стресовими розладами.
Що каже МОЗ і чого чекати далі
Міністерство охорони здоров'я попереджає про важкі довгострокові наслідки. За оцінками відомства, у 20–30% людей, які пережили важкі травматичні події, з часом розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — стан із нав'язливими спогадами, високою тривожністю та нічними кошмарами.
Соціологічні дослідження весни 2026 року показують, що джерела стресу різняться за віком. Українська молодь найбільше напружена через страх мобілізації. Люди старшого віку стресують через погіршення здоров'я, регулярні відключення електроенергії та фінансові труднощі. Ситуацію погіршує і зростання споживання алкоголю: опитування Всесвітньої організації охорони здоров'я підтверджують, що на тлі великої війни українці загалом почали значно більше пити.
На тлі цих даних МОЗ закликає українців не ігнорувати тривожні симптоми — постійне відчуття напруги, порушення сну, панічні атаки — і звертатися по допомогу до сімейного лікаря, який може скерувати до психіатра або психотерапевта.
Раніше Ukrainian Wall писав: ліки на заправках скоротять до мінімуму: які препарати можуть зникнути.
Більше за темою: ринок ліків та косметики переводять на правила ЄС: що зміниться для українців — рішення МОЗ.
