Як повідомляв Ukrainian Wall, міжнародні спортивні організації дедалі частіше переглядають санкційну політику щодо країн-агресорів. 28 травня 2026 року керівний комітет Міжнародного союзу велосипедистів (UCI) на засіданні в Лозанні ухвалив рішення, яке фактично скасовує трирічну ізоляцію російського та білоруського велоспорту. Це стало черговим тривожним сигналом для української спортивної спільноти, яка спостерігає за поступовим розмиванням санкційного фронту.
Згідно з оприлюдненим документом, білоруські велосипедисти отримують право виступати під нейтральним прапором уже з липня 2026 року, а для представників росії передбачена спрощена процедура верифікації. Достатньо письмово підтвердити відсутність прямої підтримки війни та зв'язків із силовими структурами рф. Досі обидві країни перебували під повною забороною — їхніх спортсменів не допускали навіть до кваліфікаційних стартів.
Це рішення UCI відкриває скриньку Пандори. Воно створює прецедент, за яким агресор поступово повертається у світовий спорт під виглядом «нейтральності», а ми змушені доводити очевидне — що жоден представник країни-терориста не може бути нейтральним, поки триває війна.
Що саме вирішили в UCI
Керівний комітет UCI у складі 15 членів розглядав питання санкцій понад три години. За даними джерел, знайомих із перебігом засідання, ключовим аргументом на користь пом'якшення стала позиція Міжнародного олімпійського комітету, який ще в березні 2026 року рекомендував федераціям переглянути обмеження. Представники азійських та африканських країн майже одноголосно підтримали повернення росіян і білорусів, тоді як європейські делегати розділилися в оцінках.
Окремим пунктом UCI прописав умови для трекових дисциплін, де конкуренція між українцями та представниками росії й Білорусі є найгострішою. Зокрема, на етапах Кубка світу та Кубка націй із трекового велоспорту нейтральні спортсмени з росії та Білорусі зможуть виступати без обмежень уже в сезоні 2026/2027. Це рішення безпосередньо зачіпає українських трековиків, які тривалий час уникали стартів на одній доріжці з представниками країн-агресорів.
Трекові дисципліни під особливою загрозою
Найбільш уразливою серед українських збірників є команда трековиків, яка традиційно входить до світової еліти в спринтерських дисциплінах. Олена Старікова, срібна призерка Олімпійських ігор у Токіо, раніше відкрито заявляла, що готова бойкотувати змагання за участю нейтральних спортсменів із рф. Любов Басова, багаторазова чемпіонка Європи в кейріні, також опинилася перед складним вибором: виходити на трек із тими, чия країна бомбить українські міста, чи втратити можливість боротися за олімпійські ліцензії. Обидві спортсменки вже звернулися до федерації за роз'ясненням подальшої стратегії, адже час до старту кваліфікаційного циклу обмежений.
Під загрозою опинилися ключові для українців турніри: чемпіонат світу з трекового велоспорту, запланований на жовтень 2026 року в Сантьяго, та серія кваліфікаційних стартів до Олімпіади-2028 у Лос-Анджелесі. Федерація велоспорту України підрахувала: якщо українські трековики масово відмовлятимуться від участі в змаганнях із нейтральними представниками рф та Білорусі, країна ризикує втратити до чотирьох олімпійських ліцензій. Це означатиме найслабше представництво України в трековому велоспорті за останні два десятиліття.
Контекст: хто вже повернув росіян
Рішення UCI не є унікальним — воно продовжує тривожну тенденцію останніх двох років. Ще в жовтні 2024 року Всесвітня федерація дзюдо (IJF) офіційно дозволила росіянам та білорусам змагатися під нейтральним статусом. У березні 2025-го Міжнародна федерація плавання (World Aquatics) схвалила їхню участь у кваліфікаційних турнірах до чемпіонату світу, а у вересні того ж року Міжнародна федерація фехтування (FIE) пішла ще далі, дозволивши повернення навіть тих спортсменів, які раніше фігурували в списках ЦСКА. У кожному з цих випадків українська сторона подавала офіційні протести, однак жодного разу це не призвело до скасування рішення.
У зимових видах спорту ситуація схожа: Міжнародний союз біатлоністів (IBU) у січні 2026 року ухвалив рішення про допуск нейтральних спортсменів до етапів Кубка світу, а Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) зробила це ще навесні 2025-го. Міжнародна федерація ковзанярського спорту (ISU) також розглядає можливість повернення нейтралів до змагань сезону 2026/2027. Велоспорт довгий час залишався одним із небагатьох видів, де санкції працювали без винятків, і саме тому нинішній крок UCI сприймається особливо болісно.
Як реагують в Україні
Федерація велоспорту України наразі готує офіційну позицію та консультується з юристами щодо можливого оскарження рішення в Спортивному арбітражному суді (CAS). Голова федерації Андрій Гривко, колишній професійний велогонщик, провів екстрену нараду з тренерським штабом і представниками регіональних відділень. За нашими даними, українська сторона наполягатиме на тому, що рішення керівного комітету UCI порушує власний статут організації, який передбачає захист прав усіх членів федерації без дискримінації за національною ознакою.
Експерти попереджають: рішення UCI створює небезпечний прецедент, яким можуть скористатися інші міжнародні федерації, що досі утримувалися від пом'якшення санкцій. Для українських велосипедистів це означає пряму конкуренцію з тими, чиї країни ведуть війну проти України. Водночас окремі спортсмени вже висловили готовність до бойкоту — і тепер перед кожним українським велосипедистом постане той самий складний вибір.
UCI поки що не коментує, чи враховувала організація позицію української сторони під час ухвалення цього рішення. У кулуарах говорять, що комерційний тиск спонсорів, зацікавлених у поверненні російського ринку, відіграв не останню роль у підсумковому голосуванні. Українська спортивна дипломатія опинилася в ситуації, де потрібно шукати нові важелі впливу — і час для цього стрімко спливає.
