Як повідомляв Ukrainian Wall, тема ядерного шантажу з боку кремля періодично спливає в інформаційному просторі, проте реальні підстави для паніки відсутні. Український політик і дипломат Роман Безсмертний в етері телеканалу Київ24 детально розібрав, чому застосування ядерної зброї росією залишається радше теоретичною загрозою, ніж практичним сценарієм.

Катастрофа для самої росії: головний стримувальний фактор

За словами Безсмертного, ключовий аргумент проти ядерного удару — катастрофічні наслідки не лише для України, а й для самої рф. Радіоактивне зараження не знає кордонів: вітер може понести хмару в будь-якому напрямку, зокрема на територію росії чи білорусі. Крім того, навіть обмежене застосування тактичної ядерної зброї миттєво перетворить росію на глобального вигнанця, проти якого об'єднаються навіть ті країни, що нині зберігають нейтралітет.

Три причини, чому наказ не спрацює

Дипломат виокремив три критичні перепони на шляху від гіпотетичного рішення путіна до реального пуску. Перша — політична воля. Навіть в оточенні кремлівського лідера далеко не всі готові піти на самогубчий крок, наслідки якого знищать усе, що російська еліта будувала десятиліттями.

Друга — готовність виконавців. Ядерна процедура в рф передбачає багатоступеневу систему підтвердження наказу, і на кожному етапі є живі люди, які усвідомлюють, що саме вони запускають. Безсмертний наголосив: історія знає випадки, коли офіцери відмовлялися виконувати явно злочинні накази навіть ціною власної кар'єри.

Третя — технічна справність арсеналу. Ракети, боєголовки, системи наведення й носії потребують постійного дорогого обслуговування. З огляду на рівень корупції в російському ВПК та багатомільярдні розкрадання, значна частина ядерного арсеналу рф може бути просто непридатною до застосування. Це не та зброя, яку можна «відремонтувати на коліні».

Світ не пробачить: дипломатичний вирок

Окремо Безсмертний зупинився на міжнародному вимірі. Ядерний удар росії став би точкою неповернення не лише у відносинах із Заходом, а й із Китаєм, Індією, країнами Глобального Півдня. Жодна держава, що претендує на регіональне лідерство, не зможе толерувати ядерну агресію — це зруйнувало б увесь світовий порядок, побудований після 1945 року.

«Саме тому, — резюмував дипломат, — ядерний шантаж кремля слід сприймати саме як шантаж, а не як реальний план дій. Риторика — це ще не намір, а намір — ще не спроможність».