Як повідомляв Ukrainian Wall, президент України володимир зеленський продовжує посилювати інституційну підтримку захисників та їхніх родин. 5 червня 2026 року глава держави підписав указ №384/2026, яким створив новий координаційний орган — Координаційну раду з питань захисту прав ветеранів, полонених та зниклих безвісти. Документ опубліковано на офіційному сайті Офісу президента, і вже найближчим часом рада має провести своє перше засідання.
Документ передбачає комплексний підхід до розв'язання проблем, з якими стикаються українські військовослужбовці після повернення з фронту, а також родини тих, хто досі перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти. Створення такого органу — давно назріла потреба, адже кількість питань у цій сфері лише зростає. За даними Міністерства у справах ветеранів, на сьогодні в Україні вже налічується понад 1,2 мільйона осіб, які мають статус ветерана війни, і ця цифра щодня збільшується.
Очолити Координаційну раду доручено начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони кирилу буданову. Це рішення викликало значний резонанс — керівник воєнної розвідки отримує додаткові повноваження у сфері, яка безпосередньо стосується сотень тисяч українських родин. В указі прямо зазначено, що буданов має забезпечити «ефективну координацію діяльності державних органів» у питаннях захисту прав згаданих категорій громадян.
Що відомо про новий орган
Координаційна рада створюється як консультативно-дорадчий орган при президентові України. До її складу увійдуть представники ключових міністерств — Міністерства оборони, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства соціальної політики, а також представники Служби безпеки України, Офісу генерального прокурора та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Окреме місце в раді зарезервовано для громадських організацій, які безпосередньо опікуються питаннями ветеранів, полонених та зниклих безвісти.
Основними завданнями ради стануть координація дій органів влади щодо соціального захисту ветеранів, сприяння обміну полоненими, пошук зниклих безвісти, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цих сферах. Як зазначають у Офісі президента, рада має запрацювати вже найближчими тижнями. Згідно з текстом указу, засідання Координаційної ради проводитимуться не рідше одного разу на місяць, а її рішення носитимуть рекомендаційний характер для органів виконавчої влади.
Призначення буданова на цю посаду не випадкове — ГУР має унікальний досвід у проведенні обмінів полоненими та спеціальних операцій із повернення українців. За час повномасштабної війни саме за участі представників воєнної розвідки вдалося повернути додому тисячі захисників. Лише за період із лютого 2022 року відбулося понад 60 обмінів, у результаті яких з російського полону було звільнено більше 4 тисяч українських військовослужбовців та цивільних. ГУР традиційно виступав одним із ключових учасників переговорного процесу з повернення полонених, використовуючи як дипломатичні канали, так і спеціальні оперативні можливості.
Реакція та перспективи
Експерти позитивно оцінюють створення такого органу, однак застерігають, що ефективність ради залежатиме від реальних механізмів впливу та фінансування. Наразі указ не розкриває деталей бюджетного забезпечення діяльності Координаційної ради, що може стати предметом подальших дискусій. Військовий аналітик Олексій Мельник зазначає, що «без чітко визначених джерел фінансування та виконавчих повноважень рада ризикує залишитися суто церемоніальним органом». Водночас сам факт залучення буданова свідчить про серйозність намірів влади, адже начальник ГУР відомий своєю вимогливістю та небажанням брати участь у суто формальних ініціативах.
Для України, де кількість ветеранів після завершення війни може сягнути 5–6 мільйонів осіб, створення ефективної системи підтримки є критично важливим. Координаційна рада на чолі з будановим — це спроба об'єднати зусилля різних відомств навколо одного з найгостріших викликів воєнного часу. За оцінками експертів, станом на середину 2026 року кількість зниклих безвісти за особливих обставин перевищує 50 тисяч осіб, а в російському полоні досі утримуються тисячі українських захисників та цивільних. Кожен день зволікання у цих питаннях — це додаткові страждання для родин, які чекають на повернення своїх близьких.
