Як повідомляв Ukrainian Wall, ситуація на Південному Кавказі продовжує загострюватися на тлі зростання ударних можливостей росії. Єреван опинився перед загрозою, якій самостійно протистояти не зможе. Останні заяви вірменських посадовців свідчать: у країні усвідомлюють масштаб небезпеки, проте без зовнішньої допомоги ресурсів для оборони критично бракує.
Уразливість Єревана
Директор Фонду досліджень Вірменії Сурен Петросян застеріг: країна залишається вразливою через невелику чисельність армії та присутність російської військової бази на своїй території. За його словами, москва може вдатися до ударів безпілотниками, що стане лише першим етапом тиску на Єреван. Після 2023 року Вірменія послідовно дистанціюється від кремля — заморозила участь в ОДКБ, відмовилася від спільних навчань і дедалі частіше звертає погляд у бік західних партнерів. Однак саме цей розворот, на думку аналітиків, перетворює Єреван на мішень для гібридної агресії рф.
Гібридний сценарій кремля
Окрему небезпеку, на думку експерта, становлять гібридні сценарії кремля. Ідеться про блокування окремих територій Вірменії, а також організацію псевдореферендумів — методів, які росія вже випробувала в інших регіонах. Петросян нагадує: подібні схеми кремль застосовував у Криму, на Донбасі, у Придністров'ї та Абхазії — скрізь за одним шаблоном: спершу військова присутність, потім маріонеткові органи, далі «волевиявлення» під дулами автоматів. «Без активної участі західних партнерів Вірменія не зможе запобігти такому розвитку подій», — наголосив Петросян. Особливу тривогу викликає те, що частина вірменського суспільства, втомлена від багаторічних конфліктів, може виявитися вразливою до кремлівської пропаганди.
Чому потрібен Захід
Наразі в Гюмрі дислокується 102-га російська військова база, яка формально перебуває під юрисдикцією Південного військового округу рф. Її присутність, за оцінками аналітиків, перетворюється з фактора стримування на інструмент потенційного тиску. Контингент бази налічує кілька тисяч військовослужбовців, оснащених сучасними системами ППО, авіацією та ударними засобами, що дає москві важелі для швидкої ескалації. За таких умов будь-яка спроба самостійного опору з боку Єревана ризикує бути придушеною ще до того, як міжнародна спільнота встигне відреагувати.
Експерт наголошує: лише системна допомога Заходу — політична, військова та економічна — здатна змінити баланс сил. Час для рішень обмежений, адже кремль послідовно нарощує ударний потенціал на південному напрямку. Підтримка має включати не лише постачання озброєнь, а й гарантії безпеки, інвестиції в оборонну інфраструктуру та активну дипломатичну присутність у регіоні. Без цього, переконаний Петросян, Вірменія ризикує повторити долю інших країн, які опинилися в сірій зоні між росією та Заходом.
За даними Київ24, ризик ескалації зростає на тлі загального послаблення позицій росії в регіоні після 2023 року, коли Єреван остаточно взяв курс на дистанціювання від москви. Відтоді вірменська влада неодноразово заявляла про перегляд союзницьких зобов'язань, а суспільство дедалі активніше обговорює перспективу виходу з ОДКБ. У кремлі ці сигнали сприймають як пряму загрозу своєму впливу на Південному Кавказі, що лише підвищує ймовірність силового сценарію.