Як уже писав Ukrainian Wall, українська економіка десятиліттями трималася на експорті сировини — зерна, металів, руди. Але тепер уряд робить ставку на принципово іншу модель. За інформацією джерел, близьких до Мінекономіки, нова стратегія передбачає системну підтримку переробних галузей — від харчової промисловості до машинобудування.
Ключова мета — збільшити частку продукції з високою доданою вартістю в загальному обсязі експорту. Сьогодні левова частка валютної виручки припадає на агросектор — переважно зернові та олійні культури. Це робить економіку вразливою до коливань світових цін і блокування портів. Уряд хоче зламати цю залежність.
За задумом Кабміну, пріоритетними стануть галузі, де Україна вже має конкурентні переваги: харчова переробка (борошно, олія, готові продукти), легка промисловість, фармацевтика, виробництво будівельних матеріалів, а також військово-промисловий комплекс. Окремий акцент — на IT-експорті, який не потребує фізичної логістики.
Що зміниться для бізнесу
Як повідомляють профільні відомства, для експортерів-переробників запровадять пакет стимулів: дешевші кредити через програму «Доступні кредити 5-7-9», податкові канікули для нових виробництв, спрощення доступу до європейських ринків у межах «економічного безвізу». Окремо опрацьовується механізм страхування експортних контрактів від військових ризиків.
За оцінками економістів, потенціал зростання несировинного експорту становить щонайменше 15–20% щорічно — за умови стабільної роботи портів і передбачуваної податкової політики. Для порівняння: у 2025 році частка переробленої продукції в експорті становила близько 35%, тоді як у Польщі цей показник перевищує 60%.
Євроінтеграційний контекст
Трансформація експорту — не просто економічне рішення, а частина ширшої євроінтеграційної стратегії. Брюссель неодноразово наголошував: Україна має відходити від ролі «сировинного придатку» та інтегруватися в європейські ланцюги доданої вартості. Успішна реалізація експортної реформи може стати одним із ключових аргументів на переговорах про членство в ЄС.
Отже, запуск масштабної експортної трансформації — це не просто зміна номенклатури товарів. Це спроба перезаснувати економічну модель країни, зробивши її стійкішою до зовнішніх шоків. Чи вийде — покажуть наступні 2–3 роки. Але напрямок задано.
