Як повідомляє Ukrainian Wall, зміцнення протиповітряної оборони України стало головною темою зустрічі віцепрем'єр-міністра Михайла Федорова з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, яка відбулася в Києві в межах візиту очільника Альянсу. Рютте прибув до української столиці 5 червня 2026 року з дводенним робочим візитом, програма якого передбачала переговори з вищим керівництвом держави та відвідання об'єктів критичної інфраструктури. Це вже третій візит генсека НАТО до Києва від початку повномасштабного вторгнення, що підкреслює стратегічну важливість прямої комунікації між Альянсом та українським урядом.
Сторони обговорили нагальні потреби українських Сил оборони в умовах, коли росія продовжує масовані удари по критичній інфраструктурі та цивільних об'єктах. Федоров наголосив, що Україна перехоплює ініціативу в усіх доменах війни, а Сили оборони вже декілька місяців поспіль знищують більше російських військових, ніж ворог здатен набрати. За оцінками української розвідки, щомісячні втрати рф на полі бою сягають 30–35 тисяч осіб убитими й пораненими, тоді як мобілізаційний ресурс кремля дозволяє залучати не більше 25–28 тисяч новобранців за той самий період — цей розрив поступово виснажує наступальний потенціал російської армії.
Головним викликом залишається балістика. За словами української сторони, рф нарощує виробництво балістичних ракет і активно застосовує їх проти українських міст. Саме тому пріоритетом номер один для Києва є доступ до ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які довели свою ефективність у перехопленні балістичних цілей.
Що обговорили Федоров і Рютте
Окрім постачання ракет до наявних батарей Patriot, українська делегація порушила питання розвитку нових спроможностей для протидії балістичним загрозам. Йдеться про комплексний підхід: від додаткових систем ППО середньої та великої дальності до інтеграції української протиповітряної оборони в загальну архітектуру безпеки НАТО. Серед конкретних систем, що обговорювалися, — норвезькі NASAMS, франко-італійські SAMP/T та німецькі IRIS-T SLM, які вже стоять на озброєнні ЗСУ та потребують поповнення боєкомплекту. Окрему увагу приділили перспективі отримання додаткових батарей Patriot від країн-членів Альянсу, зокрема від Іспанії та Нідерландів, які раніше висловлювали готовність передати Україні пускові установки.
Зустріч Федорова з Рютте стала продовженням переговорів, які генсек НАТО провів із президентом Володимиром Зеленським. Головний меседж Києва — потреба в негайному посиленні повітряного щита над Україною, без якого неможливо захистити ані цивільне населення, ані критичну енергетичну інфраструктуру напередодні наступного опалювального сезону. Попередня зустріч Зеленського з Рютте відбулася на полях Мюнхенської безпекової конференції в лютому 2026 року, де сторони вже тоді окреслили критичну потребу в нарощуванні запасів зенітних ракет. Відтоді ситуація лише загострилася: російські війська суттєво збільшили інтенсивність комбінованих атак із застосуванням дронів-камікадзе та крилатих ракет, що виснажує українські запаси перехоплювачів швидше, ніж надходить допомога.
За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити координацію щодо військово-технічної допомоги Україні. Конкретні домовленості щодо термінів і обсягів постачання ракет для Patriot наразі не розголошуються, однак українська сторона очікує на позитивні рішення вже найближчим часом. За інформацією дипломатичних джерел, питання прискореного постачання боєприпасів для ППО може бути винесене на позачергове засідання Ради Україна-НАТО, заплановане на другу половину червня. Сполучені Штати, як найбільший оператор систем Patriot, відіграватимуть ключову роль у цьому процесі — у Вашингтоні вже підтвердили готовність розглянути механізми екстреного перерозподілу ракет із власних складів для потреб української протиповітряної оборони.
