Український ІТ-сектор, який роками залишався одним із головних драйверів експортних надходжень, опинився перед серйозним викликом. Як повідомляє Ukrainian Wall, масовий відтік кваліфікованих фахівців за кордон уже у 2026 році може призвести до втрати до 20% галузі — як у фінансовому вимірі, так і в кадровому потенціалі.
Експерти б'ють на сполох: щомісяця сотні українських розробників, тестувальників та інженерів обирають релокацію до країн ЄС, США та Канади. Причини — від мобілізаційних ризиків та безпекової нестабільності до відверто кращих фінансових умов і довгострокових контрактів за кордоном.
Скільки втрачає ІТ-експорт
За оцінками аналітиків, український ІТ-експорт у 2025 році склав близько 6,7 мільярда доларів, однак тенденція до зниження стає дедалі відчутнішою. Як повідомляє Retailers.ua, у 2026 році ця цифра може скоротитися на 15–20% — тобто країна ризикує недоотримати понад 1 мільярд доларів валютних надходжень лише за одним сектором.
Найбільші втрати фіксуються в сегменті аутсорсингу, де українські компанії традиційно конкурували за рахунок співвідношення ціни та якості. Тепер же, з відтоком senior-фахівців, підтримувати цей баланс стає дедалі важче.
Чому айтівці виїжджають
Опитування серед ІТ-спільноти показують три ключові фактори відтоку: по-перше, бронювання від мобілізації залишається нестабільним, що створює постійну тривогу для чоловіків призовного віку. По-друге, іноземні замовники дедалі частіше вимагають фізичної присутності команд в офісах за межами України. По-третє, податкове навантаження на галузь зростає, що зменшує чистий дохід фахівців.
За даними галузевих асоціацій, лише за останні пів року з України виїхали близько 50 тисяч ІТ-спеціалістів — і ця цифра продовжує зростати. Значна частина з них уже відкрила ФОП у Польщі, Чехії чи Німеччині та не планує повертатися.
Що це означає для економіки
ІТ-сектор формував до 4% ВВП України та забезпечував близько 40% усього експорту послуг. Скорочення на 20% означатиме не лише прямі бюджетні втрати, а й ланцюговий ефект для суміжних галузей — від оренди офісів до сфери послуг, яка обслуговувала айтівців у великих містах.
Крім того, зменшення валютних надходжень від ІТ-експорту посилить тиск на гривню, що в умовах і без того високої інфляції у 9,4% (прогноз НБУ на 2026 рік) створює додаткові макроекономічні ризики.
Якщо держава не запропонує системних рішень для утримання ІТ-фахівців, ми ризикуємо втратити одну з небагатьох галузей, яка навіть під час війни демонструвала стійкість.
