Як стало відомо Ukrainian Wall, на Банковій припускають, що гарячу фазу війни в Україні спробують «втихомирити» ще до цьогорічних виборів у Конгрес США, які заплановані на 3 листопада 2026 року. Джерела, близькі до Офісу президента, підтверджують: у Києві усвідомлюють, що адміністрація Трампа розглядає припинення бойових дій як ключовий електоральний козир. Співрозмовник на Банковій охарактеризував ситуацію так: «До листопада Білий дім хоче мати конкретний результат, який можна показати виборцям. Питання стоїть не про те, чи буде заморозка, а про те, на яких умовах».

За даними джерел, адміністрація Дональда Трампа продовжує активні робочі контакти щодо цього питання. Ризик програшу республіканців на проміжних виборах може змусити Білий дім серйозно взятися за українське питання вже найближчими місяцями. Радник з національної безпеки США Майк Волц під час закритого брифінгу наприкінці травня зазначив: «Президент Трамп чітко дав зрозуміти — американські родини більше не платитимуть за нескінченну війну. Ми працюємо над тим, щоб зупинити вбивства, і це має статися до того, як виборці підуть на дільниці».

Що передбачає план заморозки

Ймовірний сценарій передбачає заморозку бойових дій по нинішній лінії фронту. При цьому ключовою умовою для Києва залишаються гарантії безпеки з боку західних партнерів. На Банковій такий варіант називають «ще досить непоганим», однак наголошують: без чітких зобов'язань союзників щодо військової підтримки у разі порушення режиму припинення вогню Київ на заморозку не погодиться.

Варто зазначити, що вибори до Конгресу США традиційно впливають на зовнішньополітичний курс Вашингтона. Для адміністрації Трампа демонстрація прогресу в завершенні війни може стати важливим електоральним аргументом. За інформацією дипломатичних джерел, до 3 листопада очікується реалізація поетапного плану: червень — фіналізація робочих контактів між Вашингтоном і Києвом; липень — перший раунд технічних консультацій щодо параметрів заморозки; серпень-вересень — узгодження модальностей припинення вогню, включно з механізмами верифікації на лінії зіткнення; жовтень — політичне оформлення домовленостей. Дедлайном для демонстрації конкретного результату залишається 3 листопада 2026 року.

Реакція європейських партнерів

Європейські лідери уважно стежать за розвитком ситуації. Президент Франції Емманюель Макрон під час останньої зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі наголосив: «Без повноцінної участі Європи жодні гарантії безпеки для України не будуть достатніми. Ми не можемо дозволити повторити помилки 2014 року, коли світ обмежився деклараціями». За даними дипломатичних кіл, Париж наполягає на тому, щоб європейський компонент безпекових гарантій був зафіксований окремим документом ще до початку переговорів про заморозку.

Британський прем'єр Кір Стармер, зі свого боку, зайняв не менш принципову позицію. Під час телефонної розмови з президентом Зеленським у середині травня він заявив: «Сполучене Королівство готове відігравати провідну роль у наданні безпекових гарантій Україні, але вони мають бути підкріплені конкретними військовими зобов'язаннями, а не політичними деклараціями». Лондон, за наявною інформацією, вже опрацьовує модель гарантій за аналогією з безпековими угодами, які Британія має з країнами Балтії.

Які ризики для України

Попри те, що заморозка по лінії фронту розглядається як прийнятний варіант, експерти застерігають: без надійних гарантій безпеки таке припинення вогню може дати росії час на перегрупування та відновлення сил. Військові аналітики підрахували: для відновлення боєздатності угруповання, яке зазнало втрат на рівні 30–40% особового складу, кремлю потрібно від 12 до 18 місяців. Саме стільки тривала попередня пауза між активною фазою боїв у 2015 році та подальшою ескалацією.

Досвід Мінських угод показує, що путін неодноразово використовував паузи у бойових діях для нарощування військового потенціалу. Мінськ-1, підписаний у вересні 2014 року, був порушений росією вже за кілька тижнів — зокрема під час боїв за Донецький аеропорт, які тривали до січня 2015 року. Мінськ-2 від 12 лютого 2015 року передбачав відведення важкого озброєння, однак за перші три місяці після підписання ОБСЄ зафіксувала понад 14 000 порушень режиму припинення вогню. За період 2014–2022 років росія наростила військове угруповання біля кордонів України з 40 000 до понад 150 000 військовослужбовців.

Окрему тривогу викликає питання санкцій. Співрозмовники в дипломатичних колах побоюються, що заморозка бойових дій може супроводжуватися поступовим послабленням санкційного режиму проти росії — за аналогією з тим, як часткове зняття обмежень обговорювалося після Мінська-2 у 2015–2016 роках. Тоді низка європейських країн, зокрема Італія та Угорщина, відкрито виступали за пом'якшення санкцій одразу після формального припинення вогню. Для України це створило б подвійну загрозу: послаблення економічного тиску на кремль за збереження військової загрози.

Нагадаємо, що раніше українська влада неодноразово заявляла про неможливість простого припинення вогню без чітких безпекових зобов'язань з боку союзників. Як зазначив глава Офісу президента Андрій Єрмак у коментарі для західних ЗМІ: «Будь-яка пауза у війні має супроводжуватися незворотними гарантіями. Ми вже проходили це у 2014-му та 2015-му — і результат відомий».