Як повідомляв Ukrainian Wall, угода між Україною та Європейським Союзом передбачає надання кредиту в розмірі до 90 мільярдів євро, розрахованого на 2026–2027 роки. 28 травня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про ратифікацію цієї угоди, відкривши шлях до надходження коштів.

Безпрецедентна умова: гроші повертатимуть не українці

Головна особливість угоди, на яку звернув увагу міністр фінансів Сергій Марченко, — механізм повернення коштів. Україна буде зобов'язана погашати кредит лише в тому разі, якщо росія виплатить репарації. Фактично це означає, що фінансовий тягар лягає не на українських платників податків, а на країну-агресора.

«Це безпрецедентний механізм у світовій практиці кредитування», — зазначив Марченко під час виступу в парламенті. За його словами, угода структурована таким чином, що обслуговування боргу відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх репараційних виплат з боку рф.

Будівля Верховної Ради України
Верховна Рада ратифікувала угоду з ЄС про кредит 90 млрд євро Радіо Свобода

Як розподілять 90 мільярдів

Згідно з умовами угоди, кошти розподілятимуться за кількома ключовими напрямами. Основна частина — близько 70% — піде на оборонні видатки, включно із закупівлею озброєння та фінансуванням військових потреб. Решта буде спрямована на підтримку бюджетної стабільності, соціальні виплати та відновлення критичної інфраструктури.

Верховна Рада також підтримала супутній законопроєкт, який передбачає збільшення видатків на безпеку й оборону на понад 1,5 трильйона гривень. Ці зміни дозволять оперативно спрямувати європейські кошти на найнагальніші потреби.

Що далі: графік надходжень і політичний контекст

Перший транш у рамках угоди очікується вже влітку 2026 року. Загалом ЄС планує виділяти кошти щоквартально, за умови виконання Україною узгоджених реформаторських кроків. Серед них — посилення антикорупційної інфраструктури, судова реформа та зміни в податковому законодавстві.

Ратифікація угоди стала можливою після того, як президент Володимир Зеленський напередодні закликав парламент невідкладно розглянути це питання. Джерела у фракції «Слуга народу» повідомляють, що за проєкт проголосували представники всіх парламентських фракцій, окрім проросійських депутатів.