Що саме пропонує німецький уряд
Як писав Ukrainian Wall, німецький Бундестаг розглядає законопроєкт, який передбачає суттєве скорочення виплат Bürgergeld — базової соціальної допомоги, яку отримують у тому числі українські біженці. Згідно з документом, який підготувала коаліція ХДС/ХСС спільно з СДПН, виплати будуть зменшені для трьох ключових категорій отримувачів.
Перша група — ті, хто відмовляється від запропонованої роботи без поважних причин. Друга — біженці, які не відвідують обов'язкові інтеграційні та мовні курси. Третя — особи, які перебувають у Німеччині менше трьох років і не мають офіційного працевлаштування. Для них розмір допомоги може скоротитися на 30%, а в окремих випадках — до 50%.
Скільки втратять українці в грошах
На сьогодні стандартна ставка Bürgergeld для самотньої особи становить 563 євро на місяць (близько 25 000 грн). Після скорочення на 30% ця сума зменшиться до 394 євро (приблизно 17 500 грн). Для сімей із дітьми втрати будуть ще відчутнішими — адже скорочення стосуватиметься кожного члена домогосподарства.
Особливо гостро питання постає для українців, які проживають у великих містах — Берліні, Мюнхені, Франкфурті, де оренда житла коштує від 800 євро. Як повідомляють німецькі ЗМІ, лише в Берліні понад 60 000 українських біженців отримують Bürgergeld, і майже половина з них ризикує потрапити під нові обмеження.
Що кажуть у Бундестазі: аргументи «за» і «проти»
Прихильники законопроєкту наголошують, що Німеччина витрачає понад 20 мільярдів євро на рік на соціальну допомогу біженцям, і ця сума зростає. «Ми не можемо дозволити собі платити людям за те, що вони не працюють, коли в країні відкрито понад 700 000 вакансій», — заявив один з авторів законопроєкту.
Водночас опозиція та правозахисні організації попереджають: скорочення виплат може призвести до зростання бездомності серед українців та соціальної напруги. За даними Німецького інституту економічних досліджень (DIW), лише 27% українських біженців наразі мають офіційну роботу, і цей показник зростає повільно через мовний бар'єр та тривале визнання кваліфікацій.
Які є альтернативи для українців
Експерти радять українцям, які перебувають у Німеччині, не чекати остаточного рішення Бундестагу, а вже зараз активізувати пошук роботи. Центри зайнятості (Jobcenter) пропонують безкоштовні мовні курси рівня B1-B2, програми перекваліфікації та стажування. Крім того, українці з тимчасовим захистом мають право на допомогу в пошуку житла та компенсацію витрат на опалення — ці програми поки що не переглядаються.
Голосування щодо законопроєкту очікується в другій половині червня. Якщо документ ухвалять, нові правила запрацюють з 1 липня 2026 року. Однак навіть у разі позитивного рішення Бундестагу, перехідний період становитиме три місяці — протягом цього часу отримувачі Bürgergeld зможуть адаптуватися до нових умов.
