Що саме змінив Кабмін: нові цифри
Як писав Ukrainian Wall, уряд вніс зміни до постанови, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних. Ключова новація — підвищення мінімального рівня заробітної плати для заброньованих працівників. Якщо раніше достатньо було показника у 20 тисяч гривень, то тепер планку підняли до 25 тисяч. Це означає, що підприємства, які не зможуть забезпечити такий рівень оплати праці, ризикують втратити право на бронювання.
За даними джерел у Мінекономіки, зміни торкнуться насамперед малого та середнього бізнесу в регіонах, де рівень зарплат традиційно нижчий. Найболючіше це вдарить по аграрному сектору, легкій промисловості та сфері послуг.
Статус критичності — підтвердити заново
Друге важливе нововведення — обов'язкове підтвердження статусу критично важливого підприємства. Уряд вирішив, що отриманий раніше статус не є довічним. Тепер компанії повинні проходити переатестацію, надаючи актуальні фінансові показники, дані про кількість працівників та обсяги сплачених податків.
Як повідомив Кабмін, це має запобігти зловживанням, коли підприємства отримували бронювання, а потім штучно занижували зарплати або переводили працівників на неповний робочий день. За оцінками експертів, до 15% підприємств можуть не пройти повторну перевірку.
Реакція бізнесу: між панікою та пристосуванням
У бізнес-середовищі новину сприйняли неоднозначно. Представники великих компаній загалом підтримують посилення вимог, оскільки це зменшує конкуренцію за кваліфіковані кадри. Натомість малий бізнес б'є на сполох: для невеликих підприємств у депресивних регіонах зарплата в 25 тисяч гривень може виявитися непідйомною.
«Це рішення ставить хрест на бронюванні для багатьох ФОПів та мікропідприємств, які ледве зводять кінці з кінцями», — зазначають у профільних асоціаціях. Водночас у Мінекономіки запевняють, що кардинальних змін параметрів критичності не очікується, а нові вимоги лише «упорядковують» систему.
Що робити підприємцям уже зараз
Юристи радять бізнесу не зволікати з підготовкою документів. Перший крок — аудит зарплатного фонду й приведення його у відповідність до нових норм. Другий — збір пакету документів для підтвердження статусу критичності. Третій — консультація з податковою щодо коригування податкового навантаження.
Експерти прогнозують, що частина підприємств піде шляхом оптимізації: замість бронювання багатьох працівників зосередиться на ключових спеціалістах, яким зможе забезпечити нову зарплатну планку. Інші розглядатимуть варіанти переведення частини команди на дистанційну роботу з-за кордону, де мобілізаційні вимоги не діють.
Остаточні роз'яснення від Мінекономіки очікуються найближчими днями. Проте одне зрозуміло вже зараз: епоха «легкого бронювання» для українського бізнесу добігає кінця.
