Головна артерія окупантів під прицілом
Як раніше писав Ukrainian Wall, системне знищення російської логістики стало одним із ключових факторів, що підривають боєздатність окупаційного угруповання на південному напрямку. Тепер українські дронарі вийшли на новий рівень — цілодобове полювання на ворожі вантажівки ведеться вже на відстані 120–150 кілометрів від лінії фронту.
Ідеться про стратегічну трасу, що тягнеться від Ростова-на-Дону через Таганрог, тимчасово окуповані Новоазовськ, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і далі на Чонгар та Джанкой. Фактично це хребет усієї системи постачання південного угруповання військ рф.
російські далекобійники в паніці — вони відкрито скаржаться, що бояться виходити в рейси. Українські FPV-дрони та розвідувальні безпілотники патрулюють трасу цілодобово, вишукуючи будь-який рухомий транспорт. Жодна вантажівка з боєприпасами, пальним чи особовим складом не може почуватися в безпеці.
Як працює тактика «вирізання» логістики
Сили оборони України методично реалізують концепцію «глибокого вогневого ураження» — знищення тилових комунікацій противника за десятки й сотні кілометрів від передової. Ударні дрони працюють ешелонами: розвідувальні безпілотники виявляють ціль, після чого FPV-дрони атакують вантажівки на марші. Особливо вразливими є бензовози та транспортери з боєкомплектом — їх детонація гарантовано знищує і вантаж, і саму машину.
Маршрут Ростов–Джанкой має протяжність понад 500 кілометрів, і на цій дистанції окупанти не спроможні забезпечити суцільне прикриття засобами РЕБ чи ППО. Українські оператори користуються цим, завдаючи ударів там, де ворог найменше очікує.
Наслідки для фронту: що далі
Параліч логістики на трасі Ростов–Джанкой означає для російського угруповання хронічний дефіцит усього — від снарядів і пального до харчування й медикаментів. Кожна втрачена вантажівка — це десятки тонн ресурсів, які не доїдуть до передової. А кожен далекобійник, який відмовляється від рейсу, — це ще один день, коли окупанти на фронті недоотримають необхідне.
Українське командування планомірно розширює зону ураження, і 120–150 кілометрів — далеко не межа. Нові модифікації безпілотників зі збільшеною дальністю вже проходять випробування, тож незабаром «вирізання» логістики може поширитися ще глибше в тил противника.