Передача майна іншій людині чи організації може оформлятися по-різному. Найбільш поширені два способи - дарча і договір пожертвування.

Попри схожість, це юридично різні інструменти. Про те, чим вони відрізняються, які правові наслідки несуть і як це впливає на оформлення спадщини, нагадали експерти.

Докладніше про те, чим договір пожертвування відрізняється від дарчого, повідомляє "Стіна", посилаючись на Новини.LIVE.

Що таке пожертвування

Згідно зі статтею 729 Цивільного кодексу України, пожертвування — це різновид дарування, за якого передача майна відбувається із заздалегідь визначеним цільовим призначенням. Пожертвувати можна як гроші, так і нерухомість, транспорт, акції чи інше майно.

Приклади:

  • допомога лікарні для придбання обладнання;

  • передача коштів школі на ремонт;

  • фінансування діяльності благодійної організації

Головна відмінність від дарчої в тому, що пожертвування завжди цільове і супроводжується обов'язком використовувати майно строго в рамках призначеної мети.

Хто може робити пожертвування

Згідно зі статтею 720 ЦК України, пожертвувачами можуть бути:

  • фізичні та юридичні особи;

  • державні органи та органи місцевого самоврядування;

  • представники з доручення.

При цьому заборонено жертвувати майно від імені неповнолітніх дітей чи підопічних, навіть якщо це роблять батьки чи опікуни.

Договір пожертвування вважається укладеним з фактичної передачі майна, якщо інше не передбачено угодою.

Право на контроль

На відміну від дарування, пожертвувач може контролювати, як використовується передане майно. Це право закріплено у статті 730 ЦК.

Якщо пожертвування використовується не за призначенням, його можна відкликати, а договір розірвати як самим пожертвувачем, так і його спадкоємцями через суд.

Крім того, якщо реалізація початкової мети стала неможливою (наприклад, організація закрилася), змінити призначення можна лише:

  • за згодою пожертвувача;

  • або за рішенням суду, якщо дарувальник помер чи юридичну особу ліквідовано.

Таким чином, пожертвування більшою мірою захищає інтереси дарувальника та зберігає зв'язок між подарунком та його метою навіть після передачі.

Пожертвування у рамках благодійності

Закон «Про благодійну діяльність» окремо регулює благодійні пожертвування, що надаються:

  • добровільно;

  • безоплатно;

  • з метою, визначених законодавством (медицина, освіта, культура, підтримка вразливих груп та інших.).

У цьому випадку одержувачами (бенефіціарами) можуть бути:

  • приватні особи;

  • неприбуткові організації;

  • релігійні та територіальні громади.

Дарувальник може встановити додаткові умови надання пожертвування - наприклад, відкладні або скасовують.

Також можливим є укладення угод через конкурси, де бенефіціар повинен виконати певні дії до отримання коштів або майна.

Чи може пожертвування вплинути на спадщину?

Так. У разі нецільового використання спадкоємці дарувальника мають право:

  • домагатися розірвання договору;

  • вимагати повернення майна;

  • замінювати бенефіціара, якщо передбачено законом.

Такі випадки особливо актуальні, якщо йдеться про великі об'єкти (нерухомість, земля, акції), які могли б бути включені до складу спадщини.

Тому важливо оформляти договір пожертвування з урахуванням юридичного захисту інтересів дарувальника та його правонаступників.

Договір пожертвування - це не просто передача майна, як за дарчої, а юридично значущий акт, який вимагає дотримання умов, цілей та процедури.

Він особливо важливий при великих угодах та у сфері благодійності, а також може впливати на склад майбутньої спадщини.

Раніше "Стіна" інформувала, яку суму дають українцям у 2025 році на похорон.

Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, кому і скільки дадуть на похорон у 2025 році.