В Україні посилюється увага до операцій фізичних осіб із боку податкових органів. Приводом для обговорення стала ситуація, яку публічно прокоментував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Він відреагував на скарги громадян, які отримали повідомлення від податкової служби навіть за мінімальних грошових надходжень.
Докладніше про те, що Гетьманцев звинуватив податківців у дискредитації податкових реформ, повідомляє "Стіна", посилаючись на публікацію Глави Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманця у Telegram-каналі.
Приводом для резонансу був випадок, про який Гетьманцев повідомив у своєму Telegram-каналі. Фізична особа отримала листа з вимогою з'явитися до податкової через підозри у системній незаконній діяльності.
Як "доказ" фігурували два перекази по 100 гривень від фінансового сервісу. Загальна сума – лише 200 грн. Це викликало цілком логічну реакцію: як такі невеликі надходження можуть бути підставою для підозр у порушенні закону та можливого оподаткування?
Гетьманців у своєму посту розкритикував дії податкових органів, заявивши, що такий підхід дискредитує систему податкового контролю. Він наголосив, що сама ідея фінансового моніторингу правильна та необхідна: в умовах війни та економічної нестабільності важливо виявляти бізнес, який працює без реєстрації, ухиляючись від сплати податків.
Однак, за його словами, реалізація цієї ініціативи на практиці викликає тривогу: замість пошуку справді великих порушників податкова служба зосередилася на пересічних громадянах.
Особливе занепокоєння викликає те, що під пильну увагу податківців потрапляють звичайні перекази — від продажу речей до грошових переказів між родичами, які не входять до першого або другого ступеня спорідненості.
У таких випадках йдеться не про комерційну діяльність, а про особисті та побутові потреби, що, на думку експертів, не повинно ставати підставою для контролю чи оподаткування.
Згідно з чинним законодавством України, податкова служба має право запитувати інформацію за підозр на приховану підприємницьку діяльність.
Проте чіткі критерії, якими операції класифікуються як " системні " , досі не прописані у деталях.
Це і призводить до широкого тлумачення і випадків, коли податкові органи звертаються навіть до тих, чия діяльність не носить підприємницького характеру.
У контексті посиленого фінансового моніторингу все частіше звучать заклики до податкової служби переглянути підходи та зосередитися на виявленні справді значних порушень.
Адже контроль за сплатою податків має бути не лише ефективним, а й справедливим. Пересічні українці не повинні ставати мішенню системи лише через незначні грошові операції.
На тлі зростання кількості скарг уже зараз можна прогнозувати, що тема фінансового моніторингу залишатиметься однією з найбільш обговорюваних у контексті податкової політики країни.
Експерти наголошують на необхідності чітких і зрозумілих правил, які б захищали громадян і одночасно дозволяли державі поповнювати бюджет за рахунок сумлінних платників податків, а не влаштовувати «полювання на відьом».
Раніше "Стіна" поінформувала, що українцям розповіли, хто звільнений від сплати податків.
Нагадаємо, що "Стіна" повідомляла, що в Україні зріс податок на нерухомість.
