На тлі повномасштабної війни в Україні суспільство все частіше ставить питання про повноваження та статус співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), особливо в контексті мобілізації. У соціальних мережах та ЗМІ нерідко поширюється інформація про те, що працівників ТЦК планують відправляти до бойових бригад, а мобілізація нібито торкнеться навіть тих, хто досі працював в адміністративній сфері. Однак насправді ситуація інша.
Докладніше про те, що представників ТЦК не відправлятимуть на фронт, повідомляє "Стіна", посилаючись на Телевізійну службу новин.
На тлі повномасштабної війни в Україні суспільство все частіше ставить питання про повноваження та статус співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), особливо в контексті мобілізації.
У соціальних мережах та ЗМІ нерідко поширюється інформація про те, що працівників ТЦК планують відправляти до бойових бригад, а мобілізація нібито торкнеться навіть тих, хто досі працював в адміністративній сфері. Однак насправді ситуація інша.
Роз'яснення на цю тему надав начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК майор Роман Істомін в інтерв'ю виданню «Факти». Він пояснив, хто саме служить у ТЦК, які функції виконують ці підрозділи та як їхні співробітники пов'язані з мобілізацією.
Хто служить у ТЦК і чи він може бути мобілізований?
За словами майора Істоміна, військовослужбовці, які задіяні в ТЦК, — це, як правило, люди, які вже пройшли бойові дії або мають обмеження за станом здоров'я.
Саме тому більшість із них фізично не може бути мобілізована повторно — вони вже є частиною Збройних сил України або несуть службу за контрактом. Отже, говорити про додаткову мобілізацію військових із ТЦК некоректно.
Істомін наголошує: мобілізація співробітників ТЦК неможлива, адже вони вже є мобілізованими чи службовцями за контрактом.
Щобільше, в оборонній системі чітко поділяються поняття мобілізації цивільних осіб та переведення військових усередині ЗСУ.
Що із цивільними працівниками ТЦК?
Варто зазначити, що близько 20% персоналу територіальних центрів комплектування складають цивільні особи — переважно це жінки, які не мають військового статусу.
Вони є працівниками Збройних Сил України, але не військовослужбовцями. Відповідно, ці особи не підлягають автоматичному переведенню до бойових підрозділів і не можуть бути мобілізовані, якщо не підпадають під критерії чинного законодавства.
Жінки-військовослужбовці, які задіяні в роботі ТЦК, також не підлягають обов'язковій мобілізації. Як зазначив Роман Істомін, на сьогодні в Україні примусова мобілізація жінок не проводиться. Якщо військовослужбовець бажає перейти до бойового підрозділу — він може подати відповідну заяву, але це виключно добровільне рішення.
Чому неправильно говорити про «мобілізацію працівників ТЦК»?
Майор Істомін особливо наголосив на некоректній термінології, яку часто використовують в інформаційному просторі.
Термін «мобілізація працівників ТЦК» не має юридичної основи, оскільки працівники цих структур уже служать чи задіяні на цивільних посадах у ЗСУ. Військові з ТЦК — це не «працівники» в класичному розумінні, а військовослужбовці.
Щодо цивільного персоналу — мобілізація можлива лише за загальними правилами, які стосуються всіх громадян України. А сам переклад усередині армії регулюється іншими нормами, які не пов'язані з процесом мобілізації.
Сьогодні майже 70% військовослужбовців, які служать у територіальних центрах комплектування, мають реальний бойовий досвід.
Це важливо розуміти, адже робота у ТЦК — це не лише адміністративні функції, а й участь у забезпеченні обороноздатності держави.
Раніше "Стіна" інформувала, чи можуть забрати житло та машину за штраф від ТЦК.
Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що представники ТЦК потрапили до чергового скандалу.
