Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області розглянув справу стосовно начальника відділення рекрутингу та комплектування одного з районних РТЦК та СП підполковника Ігоря Б.

Судовий розгляд став резонансним випадком, оскільки в умовах активної мобілізації та виконання плану з комплектування військових частин виникли серйозні питання щодо ефективності роботи відповідальних за цей процес посадових осіб.

Докладніше про те, що в Україні судили голову ТЦК за те, що не зміг наловити потрібної кількості чоловіків, повідомляє "Стіна", посилаючись на Судово-юридичну газету.

Згідно з матеріалами справи, органи ТЦК та спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону звинуватили підполковника Ігоря Б. у недбалому ставленні до військової служби.

Зокрема, йому ставилося в провину неналежне виконання мобілізаційного завдання, що, на думку звинувачення, могло негативно позначитися на загальній ситуації з мобілізацією в регіоні.

Як випливає з обвинувачення, у січні 2025 року перед Ігорем Б. було поставлено завдання виконати план «постачання людських мобілізаційних ресурсів». Проте виконання виявилося далеким від необхідного рівня. Замість запланованих 40 громадян він зміг мобілізувати лише 10 осіб, що становило лише 25% від необхідного показника.

Керівництво ТЦК та прокуратура зазначили, що основною причиною невиконання мобілізаційного плану стала відсутність належної взаємодії Ігоря Б. з місцевими органами влади, підрозділами поліції та СБУ.

Це призвело до низької ефективності роботи груп оповіщення населення, які відповідали за повідомлення військовозобов'язаних щодо необхідності явки до ТЦК та СП.

На підставі цього звинувачення дії підполковника кваліфікувалися за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу про адміністративні правопорушення як недбале ставлення до військової служби за умов особливого періоду.

Однак сам Ігор Б. на судовому засіданні провини не визнав і заявив, що виконання мобілізаційного плану в його районі було неможливим.

За його словами, на території його відповідальності фізично не було достатньої кількості громадян, які підлягають мобілізації.

Він зазначив, що багато військовозобов'язаних відсутні за місцем проживання, мають броню як співробітники стратегічно важливих підприємств або страждають на серйозні захворювання, такі як онкологія або діабет.

Крім того, значна частина чоловіків досягла 55 років і старше, а військові частини відмовлялися приймати осіб старшого віку або мають хронічні хвороби.

За даними ТЦК та СП, протягом 2024 року в розшук було оголошено понад 500 військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації.

Однак навіть спільні рейди співробітників ТЦК та СП з поліцією не привели до значних результатів, оскільки громадяни, які могли б бути мобілізовані, або ховаються в інших регіонах, або взагалі не залишають своїх будинків.

Ігор Б. неодноразово доповідав в обласній ТЦК та СП у Вінниці про брак мобілізаційних ресурсів у його районі, проте на його звіти не було конкретних рішень.

Суд, проаналізувавши доводи обох сторін, дійшов висновку, що в умовах, що склалися, підполковник об'єктивно не міг виконати мобілізаційний план, оскільки вичерпав усі можливі ресурси та інструменти.

Крім того, суд зазначив, що звинувачення не надало конкретних рекомендацій, які саме додаткові заходи міг би вжити Ігор Б. для виправлення ситуації. У зв'язку з цим суд не знайшов підстав для його покарання за осудною статтею.

Судовий розгляд показав, що навіть посилений контроль з боку ТЦК, поліції та СБУ не завжди гарантує досягнення потрібних показників.

У результаті виникає питання необхідності перегляду стратегій мобілізації та взаємодії між різними структурами, задіяними у цьому.

Раніше "Стіна" інформувала, якою має бути зарплата, щоб Міноборони видало броню.

Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що влада проговорилася про новий тип економічного бронювання.