З моменту початку повномасштабної війни в Україні Німеччина стала одним із ключових напрямків для українських біженців, надаючи їм тимчасовий захист, соціальні виплати та доступ до трудового ринку. Проте політика країни щодо переселенців поступово змінюється.

Влада Німеччини сигналізує про намір переглянути умови перебування українців після 2026 року, а також посилити вимоги до отримання соціальних виплат. Які основні зміни й на що чекати українським біженцям у найближчі роки?

Докладніше про те, що Німеччина готує жорсткі зміни для українців, повідомляє "Стіна", посилаючись на Обозреватель.

Умови тимчасового захисту та соціальні виплати можуть змінитися

На цю мить у Німеччині проживає понад 1,16 млн українських біженців, більшість з яких отримує фінансову підтримку від держави.

Дорослі біженці одержують понад 500 євро на місяць, а на дітей виділяється від 300 до 400 євро залежно від віку. Однак німецька влада зазначає, що така підтримка може згодом скоротитися, особливо для тих, хто не прагне працевлаштування.

За даними німецьких ЗМІ, серед українських біженців у Німеччині офіційно працевлаштовано лише близько 300 тисяч осіб, тоді як у сусідніх країнах – Польщі та Чехії – рівень зайнятості серед переселенців значно вищий.

У зв'язку з цим німецька влада має намір стимулювати інтеграцію українців до ринку праці та знижувати їхню залежність від соціальної допомоги.

Нові вимоги: робота замість посібників

Одна з головних ініціатив, які обговорюються в Німеччині, – обов'язкове працевлаштування для українців, які мають тимчасовий захист.

Німецький уряд готовий йти назустріч українцям у питаннях зарплати та вибору професії, проте принципова умова залишається незмінною – працювати та не залежати від виплат.

"Зараз держава прямо всім каже: якщо ви хочете інтегруватися в суспільство, ми дамо вам таку можливість - працювати, інтегруватися, розвиватися. Але, будь ласка, скористайтеся цими можливостями, а не просто використовуйте наші соціальні системи" , - наголошують аналітики.

Освіта та мовні курси: доступність скорочується

Ще одна важлива зміна стосується системи навчання. Раніше українці могли безкоштовно вивчати німецьку мову, проте тепер така можливість надається лише у виняткових випадках, наприклад, якщо людина вже працює та їй необхідно покращити рівень володіння мовою для професійної діяльності. Вартість платних курсів може досягати 5000 євро, і при цьому обов'язковою залишається складання іспиту.

З іншого боку, ускладнився і процес навчання. Якщо раніше за невдалої спроби можна було повторно пройти курс, тепер такої можливості більше немає.

Повернення на батьківщину: кого це торкнеться?

Німеччина розглядає можливість поступового повернення українських біженців до безпечних регіонів України.

Насамперед йдеться про тих, хто може працювати, але без поважних причин залишається незайнятим. При цьому повернення пропонуватиметься лише в області, де немає бойових дій.

Додатковим фактором є можливе припинення воєнного стану в Україні. Якщо його буде офіційно скасовано, то, згідно з німецьким законодавством, зникнуть підстави для дії параграфа 24, який гарантує захист українським біженцям.

Хоча Євросоюз продовжив програми прийому українців до березня 2026 року, після цього кожна країна ЄС зможе самостійно вирішувати, які заходи вживати.

Як інші країни Європи змінюють політику для українців

Не лише Німеччина має намір переглянути умови перебування українських біженців. Аналогічні заходи обговорюються і в інших країнах:

  • Австрія планує запровадити суворіші обмеження на соціальні виплати через значний наплив біженців та можливі випадки шахрайства.

  • Польща вже ухвалила закон, який обмежує надання притулку іноземцям. Новий закон дозволяє тимчасово призупиняти прийом заяв на захист на строк до 60 днів.

  • Чехія та Польща працюють над новими механізмами легалізації українців після війни. Очікується, що тимчасовий захист буде скасовано автоматично після завершення бойових дій, але біженці зможуть залишитися в ЄС на інших підставах.

  • Норвегія розширила перелік безпечних регіонів України, мешканці яких більше не зможуть претендувати на колективний захист. До цього списку входять Львівська, Київська, Вінницька та інші області.

Політика європейських країн щодо українських біженців поступово посилюється. У Німеччині акцент робиться на інтеграцію на ринок праці та зниження залежності від соціальної підтримки.

Безкоштовна освіта стає менш доступною, а тим, хто може працювати, але не робить цього, можуть запропонувати повернутися до України. Хоча кардинальних змін до 2026 року не очікується, після цього терміну багато залежатиме від рішень ЄС та внутрішньої політики окремих країн.

Для українців, які перебувають у Німеччині, це означає необхідність адаптації до нових реалій: пошук роботи, вивчення мови та активна участь у громадському житті. Без цього розраховувати на довгострокову підтримку держави буде складніше.

Раніше "Стіна" поінформувала, що податкова запроваджує нову систему перевірок.

Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що податкова анонсувала масштабну перевірку ФОПів у 2025 році.