У Нацбанку зробили заяву про друк нових грошей - 2000 грн однією купюрою
Нацбанк допоки не планує запроваджувати в грошовий обіг України готівкові номінали вищі за 1000 гривень, регулятор не вбачає у цьому потреби. Про це йдеться в матеріалі obozrevatel.
"Національний банк вважає, що наразі наявний вищий номінал банкнот 1000 гривень є оптимальним для забезпечення потреб економіки країни в готівці", – заявив заступник голови НБУ Олексій Шабан, який відповідає за платіжний напрям. Та окремо наголосив, що організація готівкового обігу нашої держави – саме пряма компетенція Нацбанку.
У банківській спільності неодноразово обговорювали потребу в номіналі 2000 грн. Згідно з офіційним звітом НБУ, найбільший попит нині саме на два найбільші гривневі номінали – 500 грн (27,3% всіх банкнот, 711,2 млн штук) і 1000 грн (12,3%, 321 млн штук).
Питання про більші номінали гривні порушується через значну девальвацію гривні та безперервне зростання інфляції, яке НБУ не в змозі приборкати попри монетарні та інші регуляції. Під час останньої заяви з цього приводу голова Нацбанку Андрій Пишний офіційно визнав, що регулятор не зможе виконати власний прогноз із зростання роздрібних цін. Тривалий час НБУ прогнозував інфляцію за підсумком 2024 року на рівні 8,5% (цільовий показник для майбутнього 5%), однак в останньому меморандумі МВФ вказав уже 9%, а згодом пан Пишний погіршив нацбанківський прогноз взагалі до 9,7%.
Попри все Національний банк не припиняє пом’якшення валютних обмежень, які в тому числі спричиняють збільшення попиту на долар (що визнає сам НБУ) і відповідно – подальшу девальвацію гривні, яка прискорилась останніми тижнями. Після скасування фіксованого офіційного курсу гривня/долар в жовтні 2023 року та переходу до політики, яку Нацбанк назвав "керованою гнучкістю", протягом року наша нацвалюта девальвувала з 36,6 грн/$ до 41,3 грн/$. А за два останні місяці гривня втратила до долара ще 40 копійок, і на 4 грудня 2024 року її офіційній курс дістався позначки 41,7 грн/$. Водночас у держбюджет 2025 року уряд заклав середньорічний курс на рівні 45 грн/$, тож подальша траєкторія зрозуміла.
З огляду на це та рекомендації НБУ вітчизняним інвесторам попри все вкладатися в гривневі активи (навіть за девальвації та зростання оподаткування доходів з депозитів з 19,5% до 23% через зростання воєнного збору), у вітчизняних банках зауважували про необхідність у більших номіналах гривні. Розмір середнього вкладу фізособи зростає, і для зняття готівки після завершення терміну депозитної угоди людям доводиться сумками носити готівку, що стає дедалі складніше й небезпечніше.
Однак із відповіді Нацбанку зрозуміло, що регулятор не дослухається до цих аргументів. Можливо, щоб під час війни не підсвічувати суспільству проблему з девальвацією та знеціненням гривні та не провокувати додатковий попит на інвалюту, який і без того зростає: за даними НБУ, за 9 місяців 2024 року банки збільшили завезення в Україну іноземної готівки в 1,8 раза (до $12,9 млрд) порівняно з відповідним періодом 2023-го.
Водночас регулятор планує наступного року відкарбувати 20 млн штук монет номіналом 50 копійок, що там вважають доречним і корисним для готівкового обігу.
"Національний банк планує у 2025 році викарбувати 20 мільйонів розмінних монет номіналом 50 копійок. Карбування розмінних монет номіналом 10 копійок у 2025 році не планується", – повідомив у відповіді OBOZ.UA Олексій Шабан.
А ще відзначив, що НБУ продовжує вилучати із обігу банкноти номіналом 1,2 і 5 гривень, замінюючи їх відповідними номіналами монет, які "мають попит у населення".
Утім Шабан відмовився повідомити OBOZ.UA собівартість виробництва монет, аби можна було оцінити доцільність їх використання. Він назвав ці даними закритими для суспільства.
"Дані статей калькуляції стосовно виробництва грошових знаків та відомості про витрати на виготовлення банкнот і монет належать до службової інформації. Зважаючи на вищенаведене, у Національного банку немає правових підстав для надання запитуваної інформації, оскільки вона належить до інформації з обмеженим доступом", — зауважив у своїй офіційній відповіді пан Шабан.
Коли саме ці дані стали закритими — він не пояснив.
За головування інших очільників Нацбанку (до Андрія Пишного) топменеджери регулятора не приховували, що карбування монет дороге й не має економічного зиску. Це був один з ключових аргументів для виводу з обігу малих номіналів — 1,2,5 копійок, до призначення Олексія Шабана в НБУ (працював у ПриватБанку за минулих акціонерів). Тоді в НБУ відверто визнавали, що собівартість карбування дрібних номіналів менша за їхню номінальну вартість. Тобто виробити 1 копійку значно дорожче цієї самої копійки.
Саме цим передусім пояснювали небажання українців здавати дрібні монети, що їх вже виведено з обігу. Це не вартує часу простої людини в перерахунку на мінімальну зарплатню працевлаштованого, оскільки він отримує дуже незначні кошти, за які мало чого можна придбати в магазині, зважаючи на поточну інфляцію. Частіше дрібні монет здавали на переплавлення радіолюбителям чи іншим виробниках за винагороду, аніж у банки.
Це пояснює офіційну звітність Національного банку, у якій можна побачити, що на неплатіжні монети припадає трохи менше половини поточного монетного обігу — 48,8%. Це 1,2,5 та 25 копійок, якими вже не можна розрахуватися в торговельній мережі та яких загалом накарбували 7,2 млрд штук за державний кошт. При цьому найбільше в монетному обігу виробів номіналом 10 копійок — 27,9%, або 4,1 млрд штук, у карбуванні яких, за визнанням самого НБУ, нині більше немає потреби. Зрозуміло, що за 10 копійок в Україні нічого не придбаєш і вони мають такі самі шанси потрапити на переплавку, як і менші 1-5-копійчані номінали.
На шість робочих монетних номіналів нині припадає лише 23,3% обігу: 50 копійок, 1 гривня (два види), а також 2, 5 и 10 гривень.
А в соцмережах дедалі частіше порушується тема економічної доцільності карбування принаймні двох дрібних номіналів (10 і 50 копійок).
Особливо на тлі останніх звітів Нацбанку про сталий інтерес населення до безготівкових розрахунків, які дозволяють економити на виробництві готівкових грошей. Нещодавно регулятор повідомив про зростання за 9 місяців 2024 року кількості безготівкових розрахунків із банківськими картками із 93,5% до 94,5%, водночас за сумою операцій відбулось невелике зменшення — із 65,4% до 64,8% порівняно з відповідним періодом 2023-го. Тобто люди передусім розраховуються картками й менше знімають готівку з рахунків.
Це одне із завдань чи не всіх центральних банків світу: збільшувати безготівкові розрахунки населення, більше їх контролювати (не перегинаючи палку із обмеженнями та фінансовим моніторингом) та зменшували частку готівки. Від готівки не відмовляються зовсім, утім зменшують її частку в накопиченнях і платежах.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що оприлюднено всі подробиці, як оформити та отримати на дітей "тисячу Зеленського".
Також ми писали, що українцям розповіли, як самостійно збільшити пенсію – з'явилася офіційна інструкція для всіх.
Нагадуємо, що штрафи у розмірі 170 тисяч гривень можуть отримати не лише водії, а й пасажири – все через "євробляхи".
