Влада обласного центру попередила людей про хімічну та радіаційну атаку

У міській раді нагадали правила поведінки під час хімічної та радіаційної атаки. Публікація про це з'явилась на сторінці телеграм-каналу "Львів" Інфо.

“Час від часу тема виникає: буде/не буде. Краще бути готовим. Нагадуємо ключові правила,” — зазначив керуючий справами ЛМР Євген Бойко.

Що таке радіаційна та хімічна загрози

Радіаційна та хімічна загрози – це загрози техногенного характеру, які можуть виникнути внаслідок ядерного удару або аварій (внаслідок обстрілів та ракетних ударів) на підприємствах, зокрема АЕС, транспорті. Вони супроводжуються викидом (виливом) до атмосфери і на прилеглу територію небезпечних речовин. У разі радіаційної – це радіонукліди. У разі хімічної загрози – такі речовини, як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це становить серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Як дізнатися про ці загрози

В Україні повідомлення про хімічну загрозу і радіаційну небезпеку буде оголошено у застосунку "Повітряна тривога". Зазначається, що для кожного типу тривоги створені унікальні оповіщення. Також на телефон прийде повідомлення-сирена від ДСНС, які вже тестували серед українців. Відповідні повідомлення будуть оголошені по радію та телевізору.

Тому ніколи не ігноруйте сигнал повітряної тривоги. У вас буде як мінімум 10 хвилин, аби дістатися до укриття у разі згаданих вище загроз.

Особливі вимоги до укриттів

У разі техногенних загроз обов'язково потрібно знайти ізольоване укриття, оскільки є особливі вимоги до них залежно від того, чи це радіаційна, чи хімічна загрози.

У разі радіаційної загрози це має бути:

  • Ізольоване приміщення
  • Мінімальна кількість вікон
  • Найтовщі стіни

Хімічна та бактеріологічна загрози:

  • Ізольоване приміщення
  • Бути якомога вище (хлор) або навпаки нижче (аміак)

Також за можливості в обох випадках заткніть усі щілини вологими ганчірками, вимкніть кондиціонери і прилади опалення і чекайте в укритті на подальші інструкції від офіційних джерел.

Що робити вдома у разі загрози

У разі хімічної загрози, якщо ви не встигли пройти до укриття і опинилися вдома, то залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте його. Зменшіть можливість проникнення небезпечних хімічних речовин (НХР) (парів, аерозолів) у приміщення:

  • щільно зачиніть вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;
  • вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;
  • очікуйте повідомлень від органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку;
  • швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичні пакети (валізу) та підготуйтеся до евакуації.

У разі радіаційної загрози важливо знати, що стіни дерев'яного будинку ослаблюють іонізувальне випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев'яним покриттям у 7 разів, з цегляним або бетонним у 40-100 разів. Тому важливо не панікувати і вжити заходи захисту від проникнення до квартири (будинку), радіоактивних речовин з повітря:

  • зачинити кватирки, загерметизувати рами, двері;
  • зробити запас питної та технічної води: набрати воду в закриті ємкості;
  • перекрити крани;
  • як повідомляє ДСНС, тільки після спеціального оповіщення провести екстрену йодну профілактику – водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або дитячої молочної суміші; дітям старше двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока (консервованого) або води. Наносити на поверхню рук настоянку йоду у вигляді сітки раз на день протягом 7 діб.

Що потрібно мати вдома – мінімальний набір речей:

  • запас питної води на 2-3 доби: наберіть воду у герметичні ємності (з розрахунку 1,5-2 л на добу на одну особу);
  • запас технічної води у закритих ємностях (10-12 л на добу на одну особу);
  • найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук);
  • ліки (у разі радіаційної загрози мати настоянку йоду);
  • запас консервованих продуктів на 2-3 доби (у разі радіаційної загрози герметично закрите молоко);
  • засоби зв'язку – радіоприймач, заряджені телефони.

Більше про правила поведінки у різних надзвичайних ситуаціях читайте в Абетці безпеки ДСНС за посиланням.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що українцям на Укрпошті почнуть видавати фінансову допомогу – по скільки і як отримати.

Також ми писали про те, що в ТЦК докладно розповіли, як відмовитися від повістки – деталі процедури і що за цим слідує.

Нагадуємо, що всі відстрочки від мобілізації, надані раніше, втратить свою силу – чоловіків попередили, коли розпочнеться.