У Міністерстві юстиції України роз'яснили, які особливості притаманні різним видам заповітів, включаючи секретний заповіт, заповіт із умовою та спільний заповіт подружжя.
Докладніше про те, які види заповітів є в Україні та в чому їхня різниця, інформує Судово-юридична газета.
Заповіт — це особисте волевиявлення фізичної особи, яка діє після її смерті та визначає, яким чином має бути розподілене майно між спадкоємцями.
Упорядкування заповіту — це особисте право кожного повнолітнього, що має повну громадянську дієздатність. Це означає, що заповіт може бути складений будь-якою людиною, яка досягла 18 років, здатна розуміти і контролювати свої дії, приймати юридичні права та нести відповідальність за них.
Відповідно до законодавства, заповіт може бути змінено або скасовано заповідачем у будь-який час до його смерті, що дозволяє врахувати зміни в особистих чи сімейних обставинах.
Існує кілька видів заповітів, що відрізняються особливостями оформлення та умовами їх виконання. Розглянемо основні види заповітів та його характеристики.
Заповіт з умовою
Один із варіантів заповіту — це заповіт з умовою, що дозволяє спадкодавцю поставити право на спадкування залежно від виконання спадкоємцем певних умов.
Відповідно до Цивільного кодексу України заповідач має право прописати у заповіті умову, яка має бути виконана, щоб спадкоємець зміг претендувати на майно. Такі умови можуть стосуватися різних сфер — наприклад, необхідності завершення освіти, одруження, виконання певної роботи та інших дій, спрямованих на користь спадкоємця.
Умова не може суперечити інтересам спадкоємця, і він не має права вимагати його скасування, навіть якщо не був поінформований про його існування наперед.
Спільний заповіт подружжя
Законодавство України також надає можливість подружжю скласти спільний заповіт на майно, набуте у період шлюбу, якщо воно належить обом на правах спільної сумісної власності.
Така форма заповіту дозволяє подружжю вказати, як буде розподілено спільне майно після смерті. При цьому спільний заповіт не поширюється на особисте майно кожного з подружжя, а стосується лише того, що було нажито за час спільного життя.
Особливістю спільного заповіту є те, що якщо один із подружжя помирає, його частка автоматично переходить до чоловіка, який залишився живим, який може продовжувати користуватися цим майном.
Після смерті другого чоловіка спадкоємці, зазначені у спільному заповіті, можуть отримати свою частку. До цього моменту нотаріус накладає заборону на відчуження даного майна, що гарантує його безпеку до настання права наслідування для певних осіб.
Секретний заповіт
Секретний заповіт є заповідальний документ, зміст якого відомий тільки самому заповідачу. Такий документ передається нотаріусу у заклеєному конверті, на якому заповідач має поставити свій підпис.
Якщо підпис на конверті було зроблено поза присутністю нотаріуса, заповідач підтверджує його достовірність під час передачі документа. Нотаріус може на прохання заповідача видати свідоцтво про заповіт на зберігання.
Після смерті заповідача спадкоємці подають нотаріусу свідоцтво про смерть, і тоді нотаріус призначає день для оголошення змісту заповіту. У присутності зацікавлених осіб та двох свідків конверт розкривається, і заповіт оголошується.
Якщо текст секретного заповіту дозволяє точно встановити волю заповідача, нотаріус роз'яснює право спадкоємців на інтерпретацію його змісту. У такому разі тлумачення стосуватиметься не самого документа, а того, як розуміти останню волю спадкодавця.
Нагадуємо, в Україні було завершено фінансування пенсій.
