Як повідомляє UkrainianWall, столиця стоїть на порозі потенційно найважчої зими за останні роки. Комплексний план енергетичної стійкості Києва затвердили ще в березні 2026 року — він передбачав фінансування у пропорції 50 на 50: по 15 млрд грн мали забезпечити місто й держава.

Київ свою частину виконав — залучив кошти з міського бюджету, кредитних ресурсів і позики від Європейського банку реконструкції та розвитку. За даними депутата Київради від фракції «УДАР» Володимира Бондаренка, столиця вже встановила 15 МВт додаткових потужностей для систем водопостачання, 60 МВт розподіленої генерації та планує ввести близько 200 МВт альтернативної генерації до старту опалювального сезону. Натомість держава профінансувала лише близько 3 млрд грн із передбачених 15 млрд грн.

ТЕЦ-5 під загрозою: 200 МВт проти 1,7 ГВт

Ситуацію ускладнюють масштабні руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За перші місяці 2026 року енергосистема Києва зазнала пошкоджень, співставних із втратами за попередні кілька років війни. Особливо критична ситуація з ТЕЦ-5 — найбільшою теплоелектроцентраллю столиці, яка працює на обладнанні радянського зразка. Знайти необхідні комплектуючі для неї вкрай складно.

200 МВт альтернативної генерації, які місто планує ввести до початку зими, — це максимум, якого Київ може досягти власними силами. Однак загальна потреба столиці в електроенергії становить близько 1,7 ГВт. Нова генерація покриє лише трохи більше десятої частини необхідного. Без повноцінного партнерства з боку держави ризики проходження опалювального сезону зростають у рази.

20% будинків без резервного тепла: що каже експерт

Як повідомляє видання NMIU, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявив: близько 20% багатоквартирних будинків столиці досі не мають резервного джерела теплопостачання на випадок пошкодження великих ТЕЦ. Значна частина житлового фонду Києва залежить від роботи ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — у разі їхнього ураження окремі райони можуть зіткнутися з перебоями теплопостачання.

Загальна вартість необхідних робіт для повноцінної підготовки столиці оцінюється приблизно в 60 млрд грн. Ще наприкінці квітня уряд виділив Києву 987 млн грн на захист енергетичної інфраструктури, на початку червня — ще 2 млрд грн. Однак навіть із цими сумами загальний дефіцит фінансування сягає близько 48 млрд грн.

Окремою проблемою залишається бюрократія. Столична влада неодноразово зверталася до уряду з проханням оперативно внести зміни до нормативної бази, проте жодне звернення не було реалізоване. Київрада двічі ухвалювала офіційні звернення до Кабінету Міністрів, а на рівні профільного заступника голови КМДА Петра Пантелеєва відбуваються робочі зустрічі, однак повноцінної взаємодії між містом і центральною владою досі немає.

Що радять експерти: як підготуватися до зими вже зараз

В умовах невизначеності фахівці радять киянам не покладатися лише на владу й заздалегідь готувати свої домівки до можливих викликів:

  • Подбати про альтернативні джерела тепла: обігрівачі, теплові пушки або твердопаливні котли там, де це можливо.
  • Мати запас питної та технічної води щонайменше на три доби.
  • Забезпечити автономні джерела освітлення: ліхтарі, свічки, павербанки.
  • У багатоквартирних будинках уже зараз обговорити з сусідами план дій на випадок тривалих відключень тепла та світла.

Експерт Олександр Харченко також зазначив, що Київ, а також Кривий Ріг, Одеса, Миколаїв і Харків підходять до прийдешньої зими значно краще, ніж у попередні роки. Водночас модернізація системи теплопостачання має тривати й після завершення опалювального сезону.

Раніше UkrainianWall писав: корецький: «зима буде складнішою за попередню» — кандидат у прем'єри про опалювальний сезон.