росія атакує євроінтеграцію через ботоферми: спільний звіт України та ЄС — кого торкнеться

Як повідомляє Ukrainian Wall, Центр протидії дезінформації при РНБО України спільно з Європейською службою зовнішніх дій (EEAS) презентували спільний аналітичний звіт, присвячений російським інформаційним загрозам, спрямованим проти європейського майбутнього України. Публікацію дослідження приурочено до четвертої річниці отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС.

Документ відображає спільну позицію України та Європейського Союзу: російські інформаційні загрози та спроби іноземного маніпулювання інформацією (FIMI) не здатні змінити вибір українського народу щодо євроінтеграції. Аналітичний звіт відкривається передмовами керівника Офісу Президента України та високопосадовців ЄС, у яких наголошується на безпрецедентному масштабі інформаційної війни, розгорнутої кремлем проти європейського курсу Києва. Обидві сторони підкреслюють, що спільна робота над виявленням та протидією дезінформації є невід'ємною складовою самого процесу євроінтеграції.

Що показав спільний звіт

За даними дослідження, росія системно використовує дезінформаційні кампанії для дискредитації європейського курсу України. Серед задокументованих наративів — системне просування тези про нібито «неготовність» України до членства через корупцію та слабкість інституцій із одночасним замовчуванням реального прогресу реформ. Окремий блок дезінформації стосувався створення враження, нібито Європейський Союз використовує Україну виключно як ринок збуту та джерело дешевої сировини, а не як рівноправного партнера. У звіті також зафіксовано спроби посіяти недовіру між Києвом та Брюсселем через наратив про «непомірні фінансові витрати» для країн-членів у разі приєднання України.

Поширення дезінформаційних меседжів здійснювалося через розгалужену мережу ресурсів — зокрема через клоновані сайти європейських видань у рамках кампанії «Doppelganger», яку раніше викрила Європейська служба зовнішніх дій, а також через підконтрольні кремлю медіа: RT, Sputnik та сотні пов'язаних телеграм-каналів із сумарною аудиторією в мільйони підписників. Аналітики зафіксували скоординовану активність щонайменше трьох ботоферм, які діяли через платформи соціальних мереж для штучного посилення антиєвропейських меседжів в українському інформаційному просторі. Експерти EEAS наголошують: масштаб та синхронність кампаній свідчать про використання державних ресурсів рф для координації атак.

Загалом у звіті задокументовано понад 250 випадків цілеспрямованих інформаційних атак, здійснених упродовж останнього року. За оцінками експертів EEAS, близько 40% дезінформаційних кампаній були спрямовані саме на підрив довіри українців до процесу євроінтеграції та на дискредитацію відносин між Україною та ЄС. При цьому пікові періоди активності збігалися з ключовими етапами переговорного процесу — відкриттям переговорних кластерів, ухваленням рамкових угод та оприлюдненням щорічного звіту Єврокомісії щодо прогресу України.

Особливої атаки зазнали судова та антикорупційна реформи, які є ключовими вимогами на шляху до членства в ЄС. Дезінформаційні кампанії цілеспрямовано створювали викривлену картину, нібито реформи проводяться виключно «під тиском Брюсселя», а не в інтересах самих українців. У звіті окремо наголошується, що російські наративи намагалися представити європейські вимоги щодо верховенства права як «зовнішнє втручання у внутрішні справи України», що прямо суперечить змісту Копенгагенських критеріїв. Під прицілом дезінформаторів також опинилися реформа державного управління та медійне законодавство, адаптоване до стандартів ЄС.

Чому це важливо зараз

Публікація звіту відбувається на тлі активізації переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Спільна аналітична робота Києва та Брюсселя демонструє готовність обох сторін не лише протидіяти інформаційним загрозам, а й вибудовувати спільні механізми захисту інформаційного простору. У ЦПД підкреслили, що жодна дезінформаційна кампанія не здатна вплинути на стратегічний вибір українського народу. Фактично цей документ став першим подібним спільним дослідженням, яке не лише фіксує загрози, а й пропонує конкретні рекомендації щодо посилення інформаційної стійкості українського суспільства на шляху до повноправного членства в ЄС.

Раніше Ukrainian Wall писав: дуда і зеленський домовились у 2021: що україна пообіцяла польщі — заява експосадовця.

Ми вже повідомляли: україна підписала контракт із німеччиною на ракети для ППО: скільки отримають ЗСУ.

Більше за темою: союзник по НАТО припиняє військову допомогу: яку зброю україна може втратити.