Як повідомляє Ukrainian Wall, 3 червня 2026 року Центр протидії дезінформації при РНБО зафіксував масштабну кампанію з використанням згенерованих штучним інтелектом відеороликів, спрямованих на дискредитацію Сил оборони України. За даними фахівців, ідеться про понад 120 фейкових відео, поширених із близько 80 новостворених акаунтів. Цього разу ворог масштабно використовує ШІ-контент для інформаційної атаки на українську аудиторію.
Фейкові відео поширюються переважно через платформи TikTok, YouTube та інші соціальні мережі. Найбільше охоплення такої дезінформації зафіксовано в Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі — саме там алгоритми платформ найактивніше просували ворожий контент. Їхня головна мета — посіяти недовіру до українських військових як усередині країни, так і серед міжнародної аудиторії.
Які наративи просуває ворог
У відео, згенерованих ШІ, від імені нібито українських військовослужбовців звучать чітко відпрацьовані меседжі. Насамперед просувається теза про неефективність українських безпілотників та повне домінування росії в цій сфері. Крім того, поширюється наратив про «марність боротьби», необхідність «прийняття російських умов» і звинувачення української влади у «відсутності прагнення до миру».
Серед виявлених фейків — відео з нібито українським оператором дрона, який скаржиться на брак боєприпасів, та ролик із «військовим», котрий закликає скласти зброю. Як зазначив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко: «росіяни активно використовують ШІ для створення дипфейків, які імітують реальних українських військовослужбовців. Це не просто пропаганда — це цілеспрямована операція з деморалізації». За його словами, подібні кампанії координуються з кількох центрів на території рф.
Контекст: попередні ІПСО-кампанії росії
Це далеко не перша спроба кремля використати інформаційний простір для підриву обороноздатності України. У 2023–2024 роках російська пропаганда активно просувала фейки про «чорну трансплантологію», «біолабораторії» та «зрив мобілізації». Однак із середини 2025 року акцент змістився саме на ШІ-згенерований відеоконтент, який складно відрізнити від реальних записів.
Фахівці Центру наголошують: із розвитком ШІ-технологій якість таких фейкових матеріалів стрімко зростає, що ускладнює їхнє виявлення пересічними користувачами. Обличчя, голоси та міміка персонажів стають дедалі реалістичнішими. Деякі відео настільки переконливі, що навіть досвідчені аналітики витрачають години на верифікацію контенту.
Як розпізнати ворожий дипфейк
Експерти з кібербезпеки рекомендують звертати увагу на кілька ключових ознак: неприродна міміка та рухи очей, затримки між артикуляцією губ і звуком, невідповідність освітлення на обличчі та фоні, а також надто «чистий» голос без природних шумів. Важливо також перевіряти першоджерело — більшість фейкових відео поширюється з новостворених акаунтів без історії публікацій. Якщо акаунт створено кілька днів тому і він одразу публікує десятки відео на воєнну тематику — це майже гарантована ознака ботоферми.
Додатковим маркером фейку є відсутність геолокаційних позначок, унікальних деталей форми чи конкретних дат і населених пунктів у сюжеті. ЦПД рекомендує завжди перевіряти інформацію через офіційні канали: сторінки бригад, Генштабу ЗСУ та самого Центру протидії дезінформації. У разі виявлення підозрілого контенту слід подавати скаргу безпосередньо на платформі та надсилати посилання на ботоферму до кіберполіції.
Центр протидії дезінформації закликає українців довіряти лише офіційним джерелам інформації та повідомляти про підозрілий контент. російська пропаганда не полишає спроб розхитати українське суспільство, однак обізнаність громадян залишається найкращим захистом від інформаційних атак. Кожен користувач, який перевіряє інформацію перед поширенням, робить внесок у національну інформаційну безпеку.
