Як раніше писав Ukrainian Wall, війна в Україні затягується, а разом із нею слабшає головний інструмент путінської легітимності — образ «переможця». В ефірі «Київ24» експертка із зовнішньої та внутрішньої політики Людмила Покровщук детально розібрала, чому кремль більше не може жити за старими правилами.
Як працював «мілітарний допінг»
За словами Покровщук, путінська система десятиліттями підживлювалася саме переможними воєнними кампаніями. Друга чеченська війна, конфлікт із Грузією у 2008 році, анексія Криму у 2014-му — кожен такий епізод консолідував російське суспільство навколо влади та створював ілюзію сили.
«Це був своєрідний допінг для режиму. Кожна перемога давала кремлю нову порцію легітимності, дозволяла переписувати правила внутрішньої гри та придушувати будь-яку опозицію», — пояснила експертка.
Чому ресурс вичерпується
Ситуація кардинально змінилася після початку повномасштабної війни проти України. Замість «швидкої перемоги» росія отримала затяжний конфлікт із величезними втратами. Більше того, війна прийшла на територію самої рф — удари по військових об'єктах, аеродромах і нафтобазах стали регулярними.
«російське суспільство не отримує відповіді на ключове запитання: що буде далі? кремль намагається замінити старий допінг розмовами про успіхи на фронті, про сильну економіку, про загрозу з боку Європи. Але ця риторика працює дедалі гірше», — зазначила Покровщук.
Що кремль пропонує натомість
За спостереженнями експертки, зараз путінський режим опинився в пастці власної пропаганди. З одного боку, він не може визнати поразку чи навіть серйозні труднощі. З іншого — суспільство втомилося від невизначеності, а реальний рівень життя продовжує падати.
Інфляція, дефіцит робочої сили через мобілізацію, санкційний тиск — усе це створює фон, на якому навіть найпатріотичніша риторика втрачає переконливість. кремль пробує нові інформаційні приводи — від «загрози НАТО» до «економічного прориву», але жоден із них не дає того ефекту, який давали реальні воєнні перемоги.
Покровщук резюмувала: «Система, побудована на мілітарному допінгу, не вміє жити без нього. Коли допінг закінчується, починається криза — і не лише політична, а й психологічна. Саме це ми зараз і спостерігаємо в росії».
