Дрони та крилаті ракети — не проблема, але балістика змінює все
Як писав Ukrainian Wall, українська протиповітряна оборона демонструє вражаючу ефективність у перехопленні ударних дронів і крилатих ракет. Однак коли мова заходить про балістичні цілі — ситуація кардинально інша.
В етері телеканалу Київ24 оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков окреслив головну проблему: Україна критично залежить від Сполучених Штатів у питанні протидії ворожим балістичним ракетам. І ця залежність із кожним місяцем стає дедалі відчутнішою.
За словами експерта, попит на ракети-перехоплювачі до комплексів Patriot зростає не лише в Україні, а й у всьому світі. Нинішні темпи виробництва просто не встигають за глобальними потребами — і це створює серйозний дефіцит боєприпасів для українських розрахунків ППО.
Світовий попит vs реальне виробництво
Ситуація ускладнюється тим, що комплекси Patriot стоять на озброєнні багатьох країн НАТО та союзників США, і кожна держава прагне поповнити власні запаси ракет. Україна в цій черзі — далеко не єдиний замовник.
«Нинішніх темпів виробництва недостатньо», — наголосив Кушніков в етері Київ24. На його думку, розв'язати проблему може розширення ліцензійного виробництва ракет-перехоплювачів в інших країнах, зокрема в Європі.
Це дозволило б не лише забезпечити стабільне постачання боєприпасів для України, а й суттєво знизити навантаження на американські виробничі лінії, які працюють на межі можливостей.
Чому балістика — окремий виклик
На відміну від крилатих ракет і дронів-камікадзе, балістичні цілі рухаються за складною траєкторією на гіперзвукових швидкостях. Для їхнього перехоплення потрібні спеціалізовані ракети — такі як PAC-2 GEM-T або PAC-3 MSE, якими оснащуються комплекси Patriot.
росія активно використовує балістичні ракети «Іскандер-М», а також північнокорейські KN-23 для ударів по українських містах. Без достатньої кількості перехоплювачів до Patriot ефективно протистояти цим загрозам стає дедалі важче.
За даними Повітряних сил ЗСУ, саме балістичні ракети становлять найбільшу небезпеку для цивільного населення, оскільки час на реагування після їхнього запуску вимірюється ліченими хвилинами.
Що далі?
Розширення ліцензійного виробництва ракет до Patriot — це не справа кількох місяців. Потрібні політичні рішення, узгодження з конгресом США та інвестиції у виробничі потужності. Втім, як показує досвід війни, час — це ресурс, якого в України обмаль.
А поки що українська ППО продовжує тримати небо, розраховуючи на наявні запаси ракет і сподіваючись, що міжнародні партнери усвідомлюють масштаб загрози.
