Великдень – це особливий день, до якого в Україні традиційно підходять із великою ретельністю та увагою до деталей. У цей період господині випікають паски, готують святкові страви та фарбують яйця, які потім несуть у храм для освячення. Однак далеко не всі продукти допустимо класти у великодній кошик, розповів священнослужитель Олексій Мельниченко у коментарі "Уніану".

Як зазначив священик, частина заборон має історичне коріння, а інша зумовлена ​​церковною традицією та встановленим порядком. Зокрема, у Старому Завіті існували суворі обмеження на вживання деяких продуктів тваринного походження. У Новому Завіті більшість цих приписів втратили обов'язковий характер, однак окремі обмеження збереглися досі.

Так, і у Старому, і в Новому Завіті заборонялося вживати кров, оскільки вона вважалася носієм душі живої істоти і не призначалася для їжі. Саме тому продукти, що містять кров, не рекомендується приносити для освячення. Наприклад, кров'яну ковбасу краще залишити вдома, хоча її вживання у наш час не вважається гріховним.

Священик також підкреслив, що м'ясні страви навіть після освячення не можна заносити всередину храму. Якщо людина освятила кошик і хоче зайти до церкви для молитви або поставити свічку, продукти слід залишити зовні.

Окрема увага приділяється алкоголю. Допускається освячення лише вина, яке має символічне та біблійне значення. У той же час міцні напої – такі як горілка чи коньяк – приносити не слід. За церковними канонами вживання алкоголю можливе лише в помірних межах, яке надмірна присутність суперечить духовному сенсу свята.

Крім того, до великоднього кошика не кладуть гроші, ювелірні вироби та інші сторонні предмети. Для їх освячення передбачені окремі молитви та обряди. У разі потреби віруючі можуть звернутися до священика індивідуально у будь-який день.

У сам день Великодня, як нагадав священик, у храмах читаються спеціальні молитви, спрямовані на благословення основних святкових продуктів – хліба (пасок), молочних виробів, а також м'ясних страв, що символізують жертовне ягня.