Адміністративно-територіальний устрій України, що зазнав масштабних змін у 2020 році, готується до подальших трансформацій. Зміни зумовлені як потребою оптимізації, так і викликами, спричиненими війною.
Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, народний депутат України від фракції «Слуга народу» Віталій Безгін, анонсував новий підхід до організації громад, меж областей і районів.
Детальніше про те, що в Україні вирішили ліквідувати частину "громад", інформує Судово-юридична газета.
Що планується? Основні напрямки реформи
Реформа, яку озвучив Віталій Безгін, передбачає кілька ключових напрямків:
- Корекція меж областей та районів. Хоча зміни не зачіпатимуть тимчасово окуповані території та зони бойових дій, для інших регіонів заплановане уточнення адміністративних меж. Це необхідно для поліпшення управлінських процесів та ефективнішого використання ресурсів.
- Перейменування громад. Планується ухвалення законопроєкту, який регламентуватиме нові назви громад, що сприятиме їхньому розвитку в межах сучасної концепції місцевого самоврядування.
- Моделювання старостинських округів. Для старостинських округів буде розроблена державна методика, яка забезпечить прозорість і чіткість їхньої роботи.
- Планування статистичних регіонів. Це спрямовано на підготовку до майбутньої співпраці в межах політики згуртованості Європейського Союзу.
Чіткі етапи формування нової мережі громад
13 січня Віталій Безгін окреслив підхід до створення нової мережі громад, який складатиметься з чотирьох основних кроків:
- Оновлення методики оцінки спроможності громад та збір актуальних даних. Це передбачає детальний аналіз економічних, демографічних та соціальних показників, що визначають життєздатність кожної громади.
- Розподіл громад за рівнем спроможності. Громади будуть класифіковані залежно від їхнього економічного потенціалу, управлінських можливостей та соціальної інфраструктури.
- Підтримка менш спроможних громад. Державні програми будуть спрямовані на зменшення розриву між сильними та слабкими громадами. Це має забезпечити більш збалансований розвиток регіонів і покращення умов життя у найуразливіших громадах.
- Оптимізація мережі громад. Зміна конфігурації чи ліквідація стосуватиметься лише тих громад, які безповоротно втратили потенціал через війну, демографічний спад або були утворені помилково у 2020 році.
Чому потрібні зміни?
Причин для продовження реформування адміністративно-територіального устрою декілька:
- Війна та її наслідки. Розвиток багатьох територій зупинився через бойові дії, руйнування інфраструктури та вимушене переселення населення.
- Демографічний спад. Зменшення населення у деяких громадах унеможливлює їхню ефективну роботу.
- Необхідність збалансованого розвитку. Підтримка менш спроможних громад дозволить забезпечити рівні можливості для всіх громадян, незалежно від регіону проживання.
- Відповідність європейським стандартам. Україна прагне впроваджувати принципи політики згуртованості ЄС, що потребує оновлення адміністративного поділу.
Що буде з громадами, які втратили потенціал?
Особливу увагу держава приділятиме громадам, які не можуть забезпечити належний рівень послуг населенню.
Їх можуть ліквідувати або об’єднати з сусідніми громадами. Це не означає зникнення населених пунктів, а радше оптимізацію ресурсів для забезпечення їхнього розвитку.
Оголошена реформа адміністративно-територіального устрою має на меті створити сучасну, ефективну та справедливу систему місцевого самоврядування.
Корекція меж, підтримка менш розвинених громад і розвиток спроможних регіонів сприятимуть економічному зростанню та соціальній стабільності.
Нагадуємо, що українців попередили, хто раптово може втратити відстрочку і чому.
